ун. № 759/16220/17 пр. № 1-кп/759/160/18
08 лютого 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, освіта вища, не одружений, працює, ветеран війни - учасник бойових дій, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
сторони: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , інші учасники - потерпілий ОСОБА_7 , його представник - ОСОБА_8 , представник цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство «ДОМІНАНТА» - ОСОБА_9 , третя особа - ОСОБА_10 ,
01 червня 2017 року, приблизно о 18 год. 35 хв. ОСОБА_5 , керуючи на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та страхового поліса № АЕ/9843990, технічно-справним автомобілем «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Симиренка в м. Києві в першій смузі руху зі сторони будинку № 34 в напрямку вул. Трублаїні зі швидкістю приблизно 40 км/год, маючи намір виконати маневр розвороту навпроти будинку № 38 зазначеної вулиці. У той же час по вул. Симиренка зі сторони будинку № 34 в напрямку вул. Трублаїні у другій смузі руху, керуючи мотоциклом «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 , зі швидкістю приблизно 50 км/год рухався ОСОБА_11 , наближаючись до місця для розвороту, що розташоване навпроти будинку № 38 вказаної вулиці.
Розпочинаючи виконувати маневр розвороту, водій ОСОБА_5 , в порушення п. п. 1.5, 2.3, 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правила), різко змінив напрямок руху, скерувавши автомобіль ліворуч, перетинаючи другу смугу руху та намагаючись виконати маневр розвороту не з крайнього лівого положення, не переконавшись що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив неуважність, не надав переваги мотоциклу «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_12 , який рухався у другій смузі руху в попутному напрямку, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_13 , водію ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритих травм грудної клітки, правого стегна та множинних саден обличчя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і пояснив, що 01 червня 2017 року, приблизно о 18 год. 35 хв., керуючи технічно-справним автомобілем «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Симиренка в м. Києві в першій смузі руху зі сторони будинку № 34 в напрямку вул. Трублаїні зі швидкістю приблизно 40 км/год, маючи намір виконати маневр розвороту навпроти будинку № 38 зазначеної вулиці. Розпочавши виконувати маневр розвороту, він в порушення п. п. 1.5, 2.3, 10.1, 10.3, 10.4 Правил різко змінив напрямок руху, скерувавши автомобіль ліворуч, перетинаючи другу смугу руху та намагаючись виконати маневр розвороту не з крайнього лівого положення, не переконавшись що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив неуважність, не надав переваги мотоциклу «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_12 , який у цей момент рухався з більшою швидкістю у другій смузі руху в попутному напрямку, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів. Він, обвинувачений, визнає, що саме внаслідок цих його дій ОСОБА_15 отримав вказані вище травми, характер та тяжкість яких не оспорював. Також ЛОГІНОВ уточнив, що керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та страхового поліса № АЕ/9843990.
Не зважаючи на повне зізнання обвинуваченого у висунутому обвинуваченні, його винуватість у вчиненні вказаного злочину за наведених вище обставин підтверджується іншими дослідженими судом під час судового розгляду в межах висунутого обвинувачення доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, належності та допустимості.
Так, показання обвинуваченого про обставин ДТП за участю автомобіля «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 , яким він керував під час загаданих вище подій, та мотоцикла «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 , знайшли своє повне підтвердження під час дослідження в судовому засіданні схеми ДТП від 01 червня 2017 року, схеми про технічні засоби регулювання дорожнього руху по вул. Симиренко, 38, протоколів огляду місця ДТП з додатками до них у виді фото таблиць, а також за результатами висновків авто-технічної експертиз № 12-1/1140 від 17 липня 2017 року та № 12-1/1368 від 27 липня 2017 року, за якими автомобіль «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 та мотоцикл «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 до ДТП несправностей технічного стану гальмівної системи та рульового керування не мали (а. 94-136, 150-151, 165-171, 173-180).
Згідно з дослідженими судом висновками авто-технічних експертиз № 12-1/1141 від 18 вересня 2017 року та № 12-1/2009 від 20 жовтня 2017 року, в момент первинного контакту транспортні засоби взаємодіяли такими частинами: автомобіль «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 - лівою задньою бічною частиною з правою передньою бічною частиною мотоцикла «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 . Причиною виникнення ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля вимогам п. п. 10.1, 10.3 Правил, а водій мотоцикла з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з вказаним автомобілем шляхом застосування екстреного гальмування (а. 182-189, 192-198).
Особи обох водії встановлені в судовому засіданні під час дослідження документів, що посвідчують їх особи, в тому числі права на керування транспортними засобами (а. 144-146, 199-202).
Характер отриманих потерпілим тілесних ушкоджень внаслідок ДТП та обставини його подальшого лікування доведені даними, які містять досліджені в судовому засіданні карта виїзду швидкої медичної допомоги № 1336 від 01 червня 2017 року (а. 148), медична картка стаціонарно хворого в КМКЛ № 17 (а. 36), індивідуальна програма реабілітації (а. 38), виписка з історії хвороби ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» (а. 39-40), висновки лікарів (а. 43).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичної експертизи № 1249/е від 22.08.2017 року, ОСОБА_14 внаслідок вказаного ДТП були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: - закритої травми грудної клітки: компресійного перелому 5-го - 6-го грудних хребців зі зміщенням заднього відділу хребця в спинномозковий канал; перелом остистого відростка 5-го грудного хребця, розриви над-міжостистих зв'язок 5-6 грудних хребців; крововиливи у речовину спинного мозку на рівні 4-5 грудних хребців; перелом 5-го ребра зліва; перелом акроміального кінця ключиці; яка супроводжувалась розвитком нижньої параплегії (порушенням інервації нижче розташованих відділів тіла); - закритої травми правого стегна: уламкового гвинтоподібного перелому правої стегнової кістки; - множинних саден обличчя, які (всі перераховані) у сукупності за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а. 153-161).
Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 01 червня 2017 року, керуючи автомобілем «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 , порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 10.3 та 10.4 Правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_14 тяжкі тілесні ушкодження, а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.
Потерпілий ОСОБА_16 через свого представника заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. При цьому він просить стягнути з: - ОСОБА_13 1 000 000 грн. як відшкодування моральної шкоди; - Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство «ДОМІНАНТА» (далі - СТ «ДОМІНАНТА») 129 932 грн. 20 коп. як страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням, а всього 1 129 932 грн. 20 коп.
Під час судового розгляду у зв'язку із добровільним відшкодуванням обвинуваченим моральної шкоди завданої злочином, представник потерпілого, якого підтримали сторони, просила відмовити в задоволенні вказаного позову в цій частині у повному обсязі, а в іншій - задовольнити.
Представник СТ «ДОМІНАНТА», який в судове засідання не прибув і просив справу розглянути у його відсутність, подав заперечення на позов, в яких не визнав останній, вважаючи недоведеними претензії позивача в частині відшкодування йому витрат на лікування.
Вирішуючи питання про доведеність розміру заподіяної шкоди потерпілому та можливість вирішення позову по суті в межах даного кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Оскільки обвинувачений під час керування транспортним засобом мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, тому саме він повинен нести відповідальність за завдання шкоди (п. 2.2 Правил, ст. 1166, ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Однак, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), редакція якого неодноразово змінювалася.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У судовому засіданні безспірно встановлено, що 01 червня 2017 року внаслідок ДТП за участю ОСОБА_13 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в СТ «ДОМІНАНТА» (поліс № АЕ/9843990, ліміт відповідальності за шкоду завдану здоров'ю потерпілого 200 000 грн - а. 202), потерпілому ОСОБА_14 було спричинено тяжке тілесне ушкодження, у зв'язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні, зазнавши хірургічного втручання, отримав статус інваліда І групи, потребує постійного догляду (довідка МСЕК № 0962018 від 18 вересня 2017 року - а. 37).
Обставини травмування та лікування ОСОБА_12 внаслідок ДТП підтверджуються об'єктивними даними, які містять, крім вказаних вище документів, також досліджені в судовому засіданні товарні та фіскальні чеки на придбання ліків у період лікування потерпілого, замовлення на надання медичних послуг, рахунки - фактури, перелік медикаментів, а всього на суму 124 975 грн. 95 коп. (а. 44-84). В іншій частині на суму 4 956 грн. 25 коп. витрати на лікування потерпілого документально не підтверджені, оскільки 4 500 грн. як страховий платіж, 400 грн як благодійний внесок, 11 грн. 25 коп. як витрати на поліетиленові пакети, 41 грн. витрати на медичний халат, а 45 грн. витрати на воду, не є витратами на ліки (а. 76, 61об тощо).
Відтак є правові підстави (п. 22.1 ст. 22, п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24, п. 37.1.4 ст. 37 Закону № 1961-IV) для проведення відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілого ОСОБА_12 на суму лише 124 975 грн. 95 коп., яку належить стягнути з СТ «ДОМІНАНТА».
Що стосується відшкодування моральної шкоди, то враховуючи правову позицію представника потерпілого, позов в цій частині задоволенню не підлягає у зв'язку з добровільним відшкодуванням такої шкоди обвинуваченим.
У порядку ч. 2 ст. 120 та ч. 1 ст. 124 КПК України витрати потерпілого на правову допомогу в сумі 1 000 грн. слід покласти на обвинуваченого, оскільки вони документально підтверджені.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_17 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, який характеризується позитивно, працює, є учасником бойових дій, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Окремо суд враховує поведінку обвинуваченого відразу після вчиненого (намагання надати потерпілому допомогу, сприяння органам правопорядку), а також і під час судового розгляду, яка наповнена сумом з приводу вчиненого, співчуттям по відношенню до потерпілого та його родичів, критичною оцінкою вчиненого та демонстрація готовності нести відповідальність за вчинене (повне визнання вини, належна процесуальна поведінка, добровільне відшкодування завданої злочином моральної шкоди). Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_17 , суд визнає щире та дієве каяття. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, вік обвинуваченого, а також думку представника потерпілого, суд у даному випадку вважає за можливе виправлення ОСОБА_13 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому мінімальне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, застосовує до нього правила ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання на думку суду, є гуманним, справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами нового злочину.
Захисник, якого підтримав обвинувачений, заявив клопотання про застосування акта амністії та звільнення обвинуваченого від призначеного покарання, оскільки той є ветераном війни - учасником бойових дій (АТО), а вчинений злочин є тяжким необережним.
Заслухавши думку сторін провадження, в тому числі прокурора та представника потерпілого, які не заперечували проти застосування акта амністії, проаналізувавши заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, згідно із вимогами ст. 1 Закону на нього поширюється Закон України «Про амністію в 2016 році» (далі - Закон), відповідно до вимог ст. 10 якого його виконання покладається на суди.
В силу п. «д» ст. 1 Закону звільняються від відбування покарання ветерани війни - учасники бойових дій. Як видно з дослідженого судом посвідчення № НОМЕР_5 від 03 березня 2017 року, ОСОБА_5 є ветераном війни - учасником бойових дій.
На підставі наведеного, не вбачаючи передбачених законом перешкод для застосування акта амністії до ОСОБА_13 , в тому числі і передбачених ст. 9 Закону України “Про амністію у 2016 році” та ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, керуючись ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році”, та керуючись ст. ст. 128, 366, 368, 371, 373-377 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_3 звільнити від призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» у зв'язку з актом амністії.
Речові докази: автомобіль «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_3 , мотоцикл «Yamaha T Max», д.н.з. НОМЕР_4 , документи на них в разі вилучення - передати власникам відповідно.
Позов потерпілого ОСОБА_18 про відшкодування заподіяної злочином моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково: в частині відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на суму 1 000 000 грн - залишити без задоволення, а в частині відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди - задовольнити лише на суму 124 975 грн. 95 коп., яку стягнути на користь ОСОБА_18 з Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство «ДОМІНАНТА».
Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_18 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу - 1 000 (одна тисяча) грн.
Судові витрати на проведення експертиз на загальну суму 9 749 грн. 78 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_19