ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1817/18
провадження № 1-кс/753/608/18
"02" лютого 2018 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про повернення тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження № 42015100020000138,
30.01.2017 адвокат ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42015100020000138.
На обґрунтування клопотання ОСОБА_2 послався на те, що майно, вилучене у ОСОБА_3 під час проведеного в листопаді 2016 р. обшуку, має статус тимчасово вилученого майна, а з клопотанням про його арешт слідчий та прокурор не зверталися.
Вивчивши матеріали клопотання, підстав для його розгляду по суті не вбачаю з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Підстави і порядок тимчасового вилучення майна та його припинення визначені нормами ст. 167-169 цього Кодексу.
За приписами ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу (якщо слідчий не звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення або не пізніше 48 годин у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку; якщо слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна протягом 72 годин із дня надходження до суду клопотання); у разі скасування арешту.
З огляду на те, що закон не містить вказівки та те, що особа має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна і не відносить до повноважень слідчого судді розгляд таких клопотань, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_2 подане без додержання приписів кримінального процесуального закону, що є підставою для його повернення.
Слід також зазначити, що ст. 303 КПК України передбачає можливість оскарження слідчому судді під час досудового розслідування бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Аналіз вищенаведеної норми дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності особа отримує лише тоді, коли слідчий або прокурор прийняли певні рішення, вчинили конкретні дії або допустили конкретну бездіяльність, оскарження яких передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.
Оскільки ОСОБА_2 лише абстрактно послався на неправомірне утримання слідчим належного ОСОБА_3 майна без вказівки на конкретну дію чи бездіяльність, яку він оскаржує, і з клопотання не вбачається, що ОСОБА_3 або його представник в межах визначеного ст. 304 КПК України десятиденного строку оскарження зверталися до слідчого чи прокурора з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, немає підстав вважати подане до суду клопотання скаргою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 159, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42015100020000138 повернути представнику ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: