Справа № 709/2221/17
30 січня 2018 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі судді Чубая В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Відповідачем призначено йому пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Він є пенсіонером органів внутрішніх справ України та йому призначена пенсія за вислугу років. У зв'язку з втратою чинності Законом України «Про міліцію» та набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» виникло питання щодо перерахунку пенсії, оскільки йому нарахована пенсія з розмірів грошового забезпечення неіснуючої на теперішній час міліції. З огляду на те, що відповідач відмовився провести перерахунок пенсії позивачу з 1 січня
2016 року, позивач просив суд визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії протиправною та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 1 січня 2016 року та виплатити різницю між належною до сплати, та фактично виплаченою пенсією за період з 1 січня 2016 року до моменту здійснення перерахунку.
Від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому останній вважав адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, вказувалося, що процедуру перерахунку пенсій, яка дотримана відповідачем, у даному випадку врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Разом з тим, згідно зі ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте у видатковій частині бюджету Пенсійного фонду України на 2017, 2018 роки додаткових коштів для здійснення виплат перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) не передбачено, а тому сформовано відповідну потребу у бюджетних коштах та направлено до Міністерства соціальної політики України. Після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України перерахунок та виплату пенсії буде здійснено, а тому на даний час адміністративний позов є передчасним. При цьому відповідач посилався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24 березня 2015 року у справі № 21-66а15, щодо правомірності дій органів Пенсійного фонду України в частині не проведення перерахунку пенсій за відсутності відповідного фінансового забезпечення.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII КАС України викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 12 розділу VII «Перехідні положення» КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (відповідач) та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від
11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Відповідач листом від 24 листопада 2017 року № 1104/Н-10 у задоволенні даної заяви позивачу відмовив, вказавши на те, що довідка про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача надійшла до управління листом уповноваженого органу від 12 липня 2017 року за № 1209/07. У зв'язку з надходженням зазначеного листа Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), та направив до Міністерства соціальної політики України. Проте перерахунок та виплату перерахованої пенсії буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, виходячи з наступного.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VІІІ (далі - Закон № 900-VIII), який набрав чинності з 29 грудня 2015 року, доповнено частиною третьою статтю 63 Закону, яка стосується перерахунку раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу або у зв'язку із уведенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто із 7 листопада 2015 року, затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, які значно перевищують оклади за спеціальним званням та посадові оклади осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції). Даною постановою встановлені також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії поліцейським.
Згідно з п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Зі змісту Порядку № 45 вбачається, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які маю прав на пенсію. На підставі такого рішення Міністерство внутрішніх справ України повинно повідомити у п'ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави для перерахунку пенсій відповідним категоріям осіб, а останній, в свою чергу повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від Міністерства внутрішніх справ України своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсія яких підлягає перерахуванню. Після складання таких списків та подання їх відповідним органам, уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються на осіб, які звільненні із служби.
Міністерство внутрішніх справ України в листі до Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017 виклало свою позицію: «перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) має здійснюватися з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 1 січня 2016 року».
Таким чином з дня набрання чинності Законом № 900-VIII, а саме з 29 грудня 2015 року настали підстави для здійснення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Отже збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу, починаючи з 1 січня 2016 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідачем не доведено правомірність його бездіяльності. Зокрема, посилання на відсутність фінансування та необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету України на проведення перерахунку та виплати пенсії є безпідставним, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20 березня 2002 року
№ 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
У Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ так і після звільнення у запас або у відставку.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-66а15 сприймаються судом критично з огляду на наступне.
У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином зазначена правова позиція висловлена з приводу недоцільності накладення штрафу на органи Пенсійного фонду України під час виконавчого провадження з виконання рішення суду, яке стосується виплати коштів, у разі відсутності фінансового забезпечення, що у свою чергу може слугувати поважною причиною такого невиконання.
При цьому вказана позиція Верховного Суду України жодним чином не виправдовує бездіяльність органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку та виплати пенсій згідно з вимогами чинного законодавства з посиланням на відсутність бюджетних коштів, а тому вказаний висновок не може бути врахований судом під час розгляду даної справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до
п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (як інваліда ІІ групи), з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 копійок) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-244, 246, 263, 382 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від
9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада
2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» - протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від
23 грудня 2015 року № 900-VIII, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 1 січня 2016 року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 1 січня
2016 року до моменту здійснення перерахунку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смілянська, 23,
м. Черкаси, код ЄДРПОУ 21366538на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 копійок) гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач: ДСА України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: ГУ ДКС України у м. Києві, код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай