Справа №592/292/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/788/47/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку
05 лютого 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 січня 2018 року, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків, -
У кримінальному провадженні № 12018200440000103 від 09 січня 2018 року, що перебуває в провадженні Сумського відділу поліції ГУ НП в Сумській області, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Слідчий Сумського відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_9 звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, яке ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 січня 2018 року було задоволено частково, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на два місяці.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що прокурором не було доведено, що обрання відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, не зможе запобігти ризикам, зазначеним слідчим у клопотанні.
Не погоджуючись рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово строком на 60 діб.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, належним чином своє рішення не вмотивував та не взяв до уваги посилання у клопотанні слідчого та обґрунтування у судовому засіданні прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, та, у подальшому, може не являтися до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що ОСОБА_8 обізнаний про місце проживання потерпілого, а отже, у подальшому, може незаконно впливати на нього з метою зміни показів останнім. Крім того, прокурор, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та на санкцію ч. 3 ст. 186 КК України, яка передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, вважає, що у слідчого судді були підстави для задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 підозрюється у тому, що 09 січня 2018 близько 15:40 год. разом з іншою особою, з домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_3 , викрали листи металу та металевий кутник, які належать ОСОБА_10 , загальною вагою 20,9 кг. Їхні спільні дії були помітні потерпілим ОСОБА_10 , який, побачивши, що викрадається належне йому майно, почав голосно кричати та вимагати залишити його майно на місці. Однак, склавши три металеві листи та металевий кутник на велосипед, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з викраденим майном з місця скоєного злочину втекли.
09 січня 2018 року Сумським відділом поліції ГУ НП в Сумській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200440000103, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і в цей же день ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
10 січня 2018 року слідчий СВ поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 січня 2018 року клопотання слідчого було задоволено частково, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З урахуванням положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відповідно до ч.1ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні, зокрема на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим суддею було враховано наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, що останній сам підтвердив в судовому засіданні, а також зазначено, що прокурор довів наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 раніше засуджувався за вчинення умисних злочинів, що характеризує його як особу, схильну до вчинення злочинів та дає підстави вважати, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Поряд з цим, слідчим суддею було вірно встановлено, що зазначаючи про існування ризиків, що знаходячись на свободі ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на потерпілого, як слідчий так і прокурор вказували лише на те, що підозрюваний не заслуговує на довіру, проте, належним чином вказані обставини вмотивувати не змогли, про що прямо вказано в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, який відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і з яким погоджується і колегія суддів, про те, що прокурором не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам.
Поряд з цим, слідчим суддею було вірно враховано, що хоча ОСОБА_8 і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак вину у вчиненні вказаного злочину визнав, дав щирі показання, які співпадають з іншими обставинами кримінального провадження, чого не заперечував ні слідчий, ні прокурор.
Крім того, як вбачається з листа головного лікаря КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» вбачається, що ОСОБА_8 перебуває на диспансерному обліку в даному закладі з вересня 2016 року, 17.11. 2017 року розпочав лікування опійної наркоманії у виді замісної підтримувальної терапії, термін якої є довгостроковим (до 1 року і більше), що також було вірно враховано слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення.
Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя не врахував тих обставин, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування, та, у подальшому, може не являтися до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що він обізнаний про місце проживання потерпілого, а тому, у подальшому, може незаконно впливати на нього з метою зміни показів останнім, то вони не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливості такої поведінки підозрюваного в майбутньому і нічим не підтверджені.
При цьому твердження прокурора про неврахування слідчим суддею тяжкості інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 4 до 8 років, також не заслуговують на увагу, оскільки сама по собі тяжкість вчиненого злочину, у якому підозрюється особа, на переконання колегії суддів, не є достатньою підставою, без урахування інших обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово.
Таким чином, зазначені прокурором в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків, який, на думку колегії суддів, з врахуванням вищезазначеного, є достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.
Поряд з цим, в судовому засіданні апеляційного суду прокурор повідомила, що на даний час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню вже закінчено і обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 спрямовано до суду, у зв'язку з чим, перевірка існування зазначених в апеляційній скарзі ризиків, щодо неналежної поведінки останнього під час досудового розслідування, стала неактуальною.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 січня 2018 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4