Справа № 22-ц/793/294/18
Категорія: на ухвалу
08 лютого 2018 року м. Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:
Новікова О.М.,
Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І.,
за участю секретаря:
Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року, постановлену під головуванням судді Ребриної К.Г., у справі за заявою ОСОБА_5, заінтересована особа Криворізька міська рада, про встановлення факту спільного проживання, - :
У липні 2017 року ОСОБА_5 звернувся з заявою про встановлення факту спільного проживання.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року матеріали справи передано за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Заявник оскаржив ухвалу в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали міськрайонного суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до п.11 ст. 1 Перехідних положень ЦПК України, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Направляючи справу до Жовтневого районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив з того, що мати заявника - ОСОБА_6, факт спільного проживання з якою просив установити апелянт, до дня смерті проживала у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Тому суд дійшов висновку про те, що справа підлягає розгляду саме в цьому суді.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком міськрайонного суду.
Пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
З ксерокопії паспорту заявника вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований АДРЕСА_1 (а.с. 3). Тому справа має бути розглянута за місцем проживання ОСОБА_5
За таких обставин, колегія суддів вважає, що Уманський міськрайонний суд невірно застосував норми процесуального права. Передача справи за підсудністю у цьому випадку є передчасною, необґрунтованою і перешкоджає подальшому провадженню у справі..
Керуючись ст.ст. 31, 35, 316, 353, 369, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційній суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді