Справа №521/5544/17
Провадження №2/521/3338/17
12 грудня 2017 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Плавича І.В.,
при секретарі - Дукіній Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні квартирою, -
В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні квартирою.
В обґрунтування власної позиції та підстав звернення до суду сторона позивача посилалась на ті обставини, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
В 2015 році у дворі даного будинку було влаштовано дитячий майданчик, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, вона була позбавлена можливості комфортно проживати у власній квартирі, оскільки на майданчику постійно збираються діти з батьками, шумлять та смітять.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні квартирою №1 в будинку №21 по вулиці Адм.Лазарева у місті Одесі шляхом зобов'язання Одеської міської ради знести за свій рахунок або за рахунок ОСОБА_1 дитячий майданчик, який розташований у дворі будинку №21 по вулиці Адм.Лазарева у місті Одесі.
Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явилась, але позивач та представник особи брали участь в засіданнях по справі та підтримували заявлені вимоги.
Представник Одеської міської ради у відкрите судове засідання не з'явився, але представник брала участь у засіданнях по справі, заперечувала проти задоволення заявлених вимог.
Представник Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у відкрите судове засідання не з'явився, але від представника надходила заява про заперечення проти заявлених вимог з клопотанням про розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ч.2 ЦПК України.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить висновку, що в задоволенні заявлених вимог належить відмовити - виходячи з наступного.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 21 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, під реєстровим №5082, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.
Сторонами не заперечувався та був визнаний той факт, що в 2015 році за проханнями мешканців та за сприяння депутатів Одеської міської ради у дворі будинку №21 по вулиці Адм.Лазарева в місті Одесі був влаштований дитячий майданчик.
Рішенням Одеської міської ради №437 від 29 грудня 2016 року, було доручено комунальним підприємствам житлово-комунального сервісу Одеської міської ради забезпечити належне утримання дитячих та спортивних майданчиків, в тому числі - по вулиці Адм.Лазарева, 21.
Згідно ст. 317 ч.ч.1,2 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ч.ч.1,2 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як встановлює ст. 321 ч.ч.1,2 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Заявляючи відповідні вимоги, сторона позивача свідчить, що розташування відповідного дитячого майданчика безпосередньо у вікон квартири ОСОБА_1 створює значних перешкод у належному користуванні житлом, оскільки діти та їхні батьки смітять, голосно кричать, розмовляють під вікнами позивача, та вказаний дитячий майданчик перешкоджає доступу світла в квартиру.
Як встановлює ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи зокрема щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як регламентує процесуальний закон, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, виключно в межах заявлених вимог та не вправі на власний розсуд виходити за рамки цих вимог чи змінювати осіб, до яких такі вимоги заявлено (ст.ст. 11, 33 ЦПК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України). Проте як чітко зобов'язує ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може погодитись із обґрунтованістю посилань сторони позивача. Так, суду не представлено доказів неправомірних дій з боку будь-яких осіб, що б виражались у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, або в забрудненні двору даного будинку сміттям тощо.
Як свідчать матеріали справи, а саме висновок експерта №786/2016 від 16 грудня 2016 року, представлений суду стороною позивача, спірний дитячий майданчик уявляє собою металеву конструкцію з дерев'яними елементами, що стаціонарно закріплена та умовно огороджена.
Вочевидь, дана конструкція об'єктивно не може перешкоджати потраплянню сонячного світла в квартиру ОСОБА_1 При цьому, згідно висновку експерта №786/2016 від 16 грудня 2016 року, порушення норм інсоляції даного жилого приміщення пов'язане із орієнтацією самого будинку та оточуючою забудовою.
Суд враховує безперечні майнові права та законні інтереси ОСОБА_1 щодо користування приватною власністю. Однак при цьому суд виходить з того, що відповідні права особи не мають превалювати над правами і законними інтересами інших мешканців будинку, та демонтаж відповідного дитячого майданчику може призвести до негативних наслідків для розвиту дітей, що ним користуються.
В процесі розгляду даної цивільної справи суд не встановив передбачених законом підстав для задоволення заявлених стороною позивача вимог, у зв'язку з чим доходить висновку про відмову у задоволенні даного позову. У зв'язку з цим, стягнення понесених та документально підтверджених судових витрат сторони позивача з відповідачів присудженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні квартирою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: