Справа №490/11480/17 08.02.2018
Провадження №22-ц/784/341/18
Провадження № 22-ц/784/341/18
Іменем України
08 лютого 2018 року м. Миколаїв
справа № 490/11480/17
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,
переглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2017 року у складі судді Гуденко О.А., постановлену у приміщенні цього суду,
19 грудня 2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Південній товарній біржі від 22 січня 2008 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.
Заявник вказувала, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09.04.2004 р. їй на праві власності належала земельна ділянка площею 6,72 га. сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. 05 січня 2007 р. у простій письмовій формі вона уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу даної земельної ділянки. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Південній товарній біржі від 22 січня 2008 р. у справі № 10/005/08 вказаний договір купівлі-продажу визнано дійсним, а також визнано за ОСОБА_2 право власності на вищезазначену земельну ділянку.
Посилаючись на те, що рішення третейського суду не відповідає нормам закону, ОСОБА_1 просила його скасувати.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2017 р. відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду на підставі п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав апеляційну скаргу, в якій зазначав, що заява про скасування рішення третейського суду була здана на пошту 13 грудня 2017 р., у зв'язку з чим вважає, що суд безпідставно відмовив у відкритті провадження, керуючись нормами ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 р.
Перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Згідно ч. 2 ст. 23, ч. 3 ст. 454 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду надійшла до Центрального районного суду м. Миколаєва 19 грудня 2017р., тобто, після набрання чинності 15 грудня 2017 року Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суддя, вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, правильно керувався приписами процесуального закону щодо інстанційної юрисдикції, чинними саме на час вчинення процесуальної дії. За такого, суддею обґрунтовано встановлено, що станом на 19 грудня 2017р. зазначена заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду у місцевому загальному суді, а тому згідно ч. 8 ст. 454, п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у відкритті провадження слід відмовити.
Відповідно до пункту 11 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.
Отже, заява ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду повинна розглядатися за правилами ч. 2 ст. 23, ч. 3 ст. 454 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, що унеможливлює її розгляд місцевим загальним судом.
З огляду на викладене, не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги дату відправлення до суду заяви ОСОБА_1 та неправомірно відмовлено у відкритті провадження за даною заявою.
За такого, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.
Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: О.О. Данилова
Н.О. Шаманська
Повний текст постанови складено 08 лютого 2018 року