07.02.2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9510/17
нп 1-кп/490/963/2017
Іменем України
07 лютого 2018 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 42016150410000525, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є громадянином України, раніше не судимим, неодруженим, має початкову загальну середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України в редакції від 05.04.2001, -
03 вересня 2014 року ОСОБА_4 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовому званні сержант у підрозділі військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , будучи обізнаним в умовах та порядку проходження військової служби, діючи умисно, не маючи поважних причин для звільнення від обов'язків військової служби, самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 та незаконно перебував за межами вказаної військової частини, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання - у м. Миколаєві до 08 год. 00 хв. 28 січня 2015 року.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України у редакції від 05.04.2001, винним себе визнав повністю та повідомив, що дійсно він, проходячи військову службу за мобілізацією у військовому званні сержант на посаді снайпера розвідувального взводу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , будучи обізнаним в умовах та порядку проходження військової служби, 03 вересня 2014 року, не маючи поважних причин для звільнення від обов'язків військової служби, самовільно залишив військову частину і перебував вдома та добровільно повернувся до військової частини лише о 08 год. 28 січня 2015 року. У вчиненому щиро кається.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Вказані вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 407 КК України в редакції від 05.04.2001, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю понад один місяць.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, його особу, а саме те, що він має постійне місце проживання, є раніше не судимим та вперше притягається до кримінальної відповідальності, не працює, за колишнім місцем служби характеризується посередньо, є учасником бойових дій та тричі брав участь у проведенні антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставину, що його пом'якшує - щире каяття обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, оскільки, розуміючи наслідки звільнення від відбування покарання за цією підставою і право заперечувати проти цього, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти застосування до нього амністії, він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання на підставі ч. 1 ст. 74, ст. 85 КК України та ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України в редакції від 05.04.2001, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ч. 1 ст. 74, ст. 85 КК України та ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році", ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: