Вирок від 01.02.2018 по справі 490/68/18

01.02.2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/68/18

нп 1-кп/490/7/2018

ВИРОК

Іменем України

01 лютого 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6

провівши підготовче судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12017150020005442, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області, є громадянином України, раніше не судимим, одруженим, має середньо-спеціальну освіту, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, що надійшов до суду з угодою про примирення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

17 грудня 2017 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку № 20 по вул. Фалеївській в м. Миколаєві, побачивши припаркований біля вказаного будинку транспортний засіб марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 10 000 грн, що належить ОСОБА_4 , вирішив заволодіти ним та з цією метою шляхом підбору ключа, відчинивши дверцята водія і сівши за кермо, привів двигун автомобіля у дію та, заволодівши таким чином вказаним транспортним засобом, зник на ньому з місця пригоди, після чого під'їхав до двору свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та, перебуваючи у салоні вказаного автомобіля, діючи умисно з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 1 600 грн., яке знаходилося у салоні, а саме нетбук MSI U100 вартістю 1 300 грн., павербанк "Enrico Fermi" вартістю 300 грн. та інші речі, а також документи, що не являють для потерпілого матеріальної цінності, з викраденим з місця вчинення злочину зник, перенісши його до свого житла - квартири АДРЕСА_3 , отримавши таким чином можливість користуватися та розпоряджатися ними на власний розсуд. .

29 грудня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі захисника останнього ОСОБА_6 укладено угоду про примирення.

Потерпілий ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 визнали, що наведені вище обставини подій кримінальних правопорушень досудовим розслідуванням встановлено правильно, шкоду, завдану злочином, підозрюваним потерпілому відшкодовано у повному обсязі. При цьому, підозрюваний в угоді зобов'язався повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, що ним виконано під час підготовчого судового засідання.

Також, в угоді потерпілим та підозрюваним узгоджено, що при її затведженні ОСОБА_5 буде призначено покарання: за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на один рік; за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки, та, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у вигляді позбавлення волі строком на три роки, а також, що на підставі ст. 75 КК України він буде звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

У судовому засіданні потерпілий та обвинувачений підтримали угоду. Прокурор та захисник вважали угоду такою, що підлягає затвердженню.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , статтею 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, а отже угоду про примирення потерпілого та підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладено.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, а потерпілий - наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Укладення угоди потерпілим та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди було недобровільним або сторони не примирилися відсутні, фактичні підстави для визнання винуватості мають місце.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим і підозрюваним, а також для призначення останньому узгодженого ними покарання і звільнення обвинуваченого від відбування цього покарання, як це в угоді передбачили її сторони.

Таким чином, своїми умисними неправомірними діями ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України, а саме крадіжку - таємне викрадення чужого майна, а також незаконне заволодіння транспортним засобом, йому за ці злочини мають бути призначені узгоджені потерпілим та обвинуваченим зазначені вище покарання, і він має бути звільненим від відбування остаточного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на один рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до положень п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази, а саме віддані ОСОБА_4 на зберігання до рішення суду: транспортний засіб марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; нетбук MSI U100; павербанк "Enrico Fermi" чорного кольору; павербанк помаранчевого кольору; зарядний пристрій для нетбуку; зарядний пристрій білого кольору з чорним шнуром; податкові документи, що є майном потерпілого, слід вважати повернутими за належністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 374-376, 474, 475 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Угоду від 29.12.2017 про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017150020005442 - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому за ці злочини узгоджені в угоді покарання:

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - один рік позбавлення волі;

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, як це узгодили сторони угоди, шляхом поглинання менш суворого з призначених покарань більш суворим, за сукупністю вказаних злочинів, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 , як це узгодили сторони угоди, від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме віддані ОСОБА_4 на зберігання до рішення суду: транспортний засіб марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; нетбук MSI U100; павербанк "Enrico Fermi" чорного кольору; павербанк помаранчевого кольору; зарядний пристрій для нетбуку; зарядний пристрій білого кольору з чорним шнуром; податкові документи, що є майном потерпілого - вважати повернутими за належністю.

На вирок лише з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Попередній документ
72078791
Наступний документ
72078793
Інформація про рішення:
№ рішення: 72078792
№ справи: 490/68/18
Дата рішення: 01.02.2018
Дата публікації: 01.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом