Справа № 520/16117/17
Провадження № 2/520/2391/18
07.02.2018
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
30.01.2018 представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про витребування доказів, в обґрунтування якого зазначила, що для позивача дана справа не є малозначною, адже вирішується питання щодо стягнення аліментів і позивачу дуже важко самостійно забезпечити своїй дитині належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, тому батько, як здоровий та працездатний чоловік повинен допомагати матері утримувати спільну доньку. Однак, відповідач - ОСОБА_2 усіляко ухиляється від покладених на нього обов'язків, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом та необхідністю виступити у судових дебатах, у зв'язку з чим, представник позивача просить розгляд справи №520/16117/17 проводити за правилами загального позовного провадження.
Також, представник позивача вказала, що позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини : ОСОБА_3, в розмірі 15000 тис. грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Позивачу відомо, що відповідач є фізичною особою - підприємцем, та у нього є рахунки в банках, на яких є грошові кошти, однак отримати інформацію щодо стану рахунків ОСОБА_2 та руху коштів по ним не надається можливим, у зв'язку з чим, представник позивача просить витребувати у публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», Райффайзен банк Авль та Укрсиббанк інформацію про наявність у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, рахунків в установах ПАТ КБ «Приватбанк», Райффайзен банк Авль та Укрсиббанк та руху коштів по ним.
Дослідивши клопотання представника позивача, суд дійшов до наступного.
Відповідно до статті 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження(загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Згідно ч 4. ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч 5. ст.19 ЦПК України визначено, що умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.
Згідно змісту та предмету позовних вимог, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи судом встановлено, що обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін справи та категорія справи не свідчить про високий суспільний інтерес до результатів розгляду цієї справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає, оскільки справа є малозначною.
Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Тобто, представником позивача пропущено встановлений ч.2 ст. 83 ЦПК України строк для подання клопотання про витребування доказів.
Окрім того, у клопотанні не зазначено поважних причин пропуску строку для подання клопотання про витребування доказів.
Також, згідно п.3 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.
В поданому до суду представником позивача клопотанні не зазначено жодних підстав, які вказували б на те, що докази, які просить витребувати представник позивача знаходяться саме в цих осіб.
Також слід зазначити, що докази, які просить витребувати представник позивача містять банківську таємницю, а, згідно ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду у встановленому законом порядку, а не за ухвалою суду.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 19, 83, 84, 260, 261, 263, 274, 279 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.