Справа № 495/698/18
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
07 лютого 2018 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді Гайда-Герасименко О.Д.,
при секретарі - Завацькій І.В.,
за участю:
представника позивача - Струц О.П.,
відповідачки - відповідачки - ОСОБА_4,
перекладача - ОСОБА_2,
розглянувши матеріали справи в режимі відеоконференції, які надійшли за адміністративним позовом Білгород-Дністровського прикордонного загіну Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника прикордонного загону полковника ОСОБА_3 до громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 про продовження строку затримання громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника прикордонного загону полковника ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 про продовження строку затримання громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Адміністративний позов обґрунтовується тим, що 08.08.2017 року о 03 год. 30 хв. на напрямку Павлівка (Україна) - Новокотовськ (Республіка Молдова) в районі інформаційного знаку №1/84 на відстані до 20 метрів від державного кордону прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби «Степанівка» було виявлено громадянку Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка намагалась незаконно, в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон, перетнути державний кордон з України в Республіку Молдова, чим вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП України.
На підставі п.34. ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідача було запрошено до підрозділу охорони державного кордону, відділу прикордонної служби «Степанівка» з метою з'ясування обставин правопорушення.
В подальшому, під час проведення фільтраційних заходів, вдалося встановити, що відповідач дійсно є громадянкою Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на законних підставах в'їхала в Україну у 31.07.2017 року через міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення «Одеса» авіарейсом THY 467 сполученням «Стамбул - Одеса» за короткостроковою візою дійсною до 07.08.2017 року, з метою прийняття участі у навчальному семінарі на запрошення Одеського політехнічного інституту у період з 31.07.2017 року по 06.08.2017 року. Також стало відомо, що 07.08.2017 року відповідач повинен був встановленим порядком, передбаченим вимогами законодавства України, через діючі пункти пропуску через державний кордон, виїхати з території України, але розуміючи свої протиправні дії, намагалась незаконно перетнути державний кордон України.
Таким чином, своїми діями відповідач порушила вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», вимоги статей 4, 15 та 16 закону України «Про правовий статус та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року та п.п. 2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 15.02.2012 року № 150.
Реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування чи навчання на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення
Згідно вимог п.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи охорони державного кордону, стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення.
09.08.2017 року Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення і затримання особи.
Враховуючи той факт, що відповідач порушила міграційне законодавства України, ухилялась від виїзду за межі України законним шляхом після закінчення терміну перебування на території України, 09 серпня 2017 року по справі №495/5905/17 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області задовольнив адміністративний позов Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про примусове видворення і затримання.
Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України.
У відповідності до п.13 розділу ІІ «Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», затвердженої наказом МВС України від 29.02.2016 року №141, - строк перебування іноземців або осіб без громадянства в ПТПІ обраховується з моменту його адміністративного затримання заінтересованим органом.
Враховуючи це, термін затримання та перебування у ПТПІ відповідача закінчується 09.02.2018 року.
Частиною 11 статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Відповідач не має коштів для виконання рішення про примусове повернення та повернення до країни постійного проживання, в зв'язку з чим добровільно виїхати з території України у встановленому законодавством порядку, відповідач не зможе, оскільки згідно ст.22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України.
На підставі вищевказаного, просили продовжити строк затримання громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на шість місяців з 09.02.2018 року до 09.08.2018 року з утриманням в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка вимоги адміністративного позову не визнала, надала відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, докази, пояснення, заперечення, вислухавши сторони, суд встановив.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2017 року по справі №495/5905/17 адміністративний позов Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про примусове видворення і затримання був задоволений.
Примусово видворити з України громадянку Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4) до країни походження.
Громадянку Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4) було затримано з метою забезпечення примусового видворення на строк, необхідний для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як шість місяців з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Громадянку Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4) поміщено в Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, утримувати її в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, утримувати її в пункті тимчасового тримання Білгород-Дністровського прикордонного загону.
Відповідності до п.13 розділу ІІ «Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», затвердженої наказом МВС України від 29.02.2016 року №141, - строк перебування іноземців або осіб без громадянства в ПТПІ обраховується з моменту його адміністративного затримання заінтересованим органом.
Враховуючи це, термін затримання та перебування у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України відповідача закінчується 09.02.2018 року.
Постанова суду про примусове видворення громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем виконана не була.
Згідно зі ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.
Згідно ч.4 ст.30 Закону України Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені ст.289 КАС України.
Згідно ч.11 ст.289 КАС України, Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч.12 ст.289 КАС України, Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Згідно ч.13 ст.289 КАС України, Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Судом встановлено, що під час проведення фільтраційних заходів, вдалося встановити, що відповідач дійсно є громадянкою Республіки Камерун ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на законних підставах в'їхала в Україну у 31.07.2017 року через міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення «Одеса» авіарейсом THY 467 сполученням «Стамбул - Одеса» за короткостроковою візою дійсною до 07.08.2017 року, з метою прийняття участі у навчальному семінарі на запрошення Одеського політехнічного інституту у період з 31.07.2017 року по 06.08.2017 року, тобто особа відповідачки була встановлена і не потребує ідентифікації.
Відповідачка відразу надала позивачеві свої документи, які підтверджують її особу, що свідчить про співпрацю з Білгород-Дністровським прикордонним загіном Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Крім того, в супереч ст.160 КАС України, позивачем не надано до суду жодного документу щодо спроб звернення позивача до Посольства Республіки Камерун.
Відсутність відповідей з Посольства Республіки Камерун Камерун може бути підставою для продовження строку затримання відповідача, але за умови неможливості ідентифікації його особи, як це передбачено ч.11 ст.289 КАС України.
Зміст адміністративного позову та додані до позовної заяви документи підтверджують, що особа відповідача, як на момент її затримання, так і на день предявлення адміністративного позову до суду однозначно ідентифікована позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позов про затримання відповідача суперечить законодавству, є безпідставним та необґрунтованим, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7-9, 72-77, 241-248, 289 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Білгород-Дністровського прикордонного загіну Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника прикордонного загону полковника ОСОБА_3 до громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4 про продовження строку затримання громадянки Республіки Камерун ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя