Справа № 476/984/17
Провадження № 2/476/57/2018
06.02.2018 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Козаченко Л.М.
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
13.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є власницею житлового будинку по АДРЕСА_1. За вказаною адресою також зареєстрований відповідач ОСОБА_2 Проте, з вересня 2016 року відповідач у вищевказаному будинку не проживає, участі у витратах на утримання даного житлового приміщення не приймає, комунальні платежі не сплачує.
З огляду на викладене, просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та стягнути судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити. На заочний розгляд справи згодна.
В судове засідання відповідач не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце слухання справи повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Вислухавши позивачку, свідків, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно положень ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців, а згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку .
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 являється власницею житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕКІ №062749 від 02.11.2015 року (а. с. 11).
З матеріалів справи слідує, що у вищевказаному житловому будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а. с. 10).
Проте, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з акту обстеження від 22.11.2017 року, відповідач з вересня 2016 року за вищевказаною адресою не проживає (а. с. 6). Вказані обставини також підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитані в судовому засіданні.
Так, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач за адресою: АДРЕСА_1, фактично не проживає з вересня 2016 року, а також те, що наявність зареєстрованих осіб позбавляє позивачку права користуватися належним чином своїм нерухомим майном, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в розмірі 640 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 09.02.2018 року.
Суддя Н.В. Чернякова