Верховний
Суд
07 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 914/924/17
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпродукт Галичини"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Пазичева В.М.
від 07.07.2017 року
та на постанову Львівського апеляційного господарського суду
у складі суддів: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т., Якімець Г.Г.
від 18.10.2017 року
за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпродукт Галичини"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Галицька районна адміністрація
про стягнення боргу в розмірі 220892,13 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінпродукт Галичини" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.17 року у справі №914/924/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 року визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Вронська Г.О.
Виходячи з положень підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, касаційні скарги, подані до 15.12.2017 року та провадження за якими не порушено на момент набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, повинні відповідати вимогам процесуального закону, який діяв на момент звернення з такими касаційними скаргами.
При цьому, при вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, який діє на час вчинення зазначених процесуальних дій в силу положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року.
Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Частинами 1, 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 28 ГПК України в редакції, чинній на момент звернення скаржника 03.11.2017 року із касаційною скаргою, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України в редакції Закону України №1401-VIII від 02.06.2016 визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.
Отже, з 01.01.2017 року представництво у Верховному Суді, як суді касаційної інстанції, у справах, провадження у яких порушено після 30.09.2016 року, має здійснюватися виключно адвокатами. При цьому, підписання (подання) касаційної скарги від імені учасника справи є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Матеріалами справи підтверджується, що провадження у справі №914/924/17 порушено ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2017 року, тобто після набрання чинності 30.09.2016 року Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02.06.2016 року.
Відтак, при оскарженні судових рішень у справі №914/924/17 в касаційному порядку, учасники справи повинні враховувати вимоги статей 131-1, 131-2 Конституції України щодо представництва інтересів держави та інших осіб в суді касаційної інстанції виключно прокурорами та адвокатами.
Як вбачається з поданої касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпродукт Галичини" від 03.11.2017 року, її підписано представником за довіреністю від 25.05.2017 року Галугою Я.І. за відсутності доказів здійснення ним адвокатської діяльності та його уповноваження на представництво інтересів заявника касаційної скарги в статусі адвоката.
Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпродукт Галичини" підписана особою, не уповноваженою на її підписання у встановленому законодавством порядку, у зв'язку з чим така касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 ГПК України у редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року.
На підставі викладеного та керуючись підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України в редакції Закону України №1401-VIII від 02.06.2016 року, статтями 28, 111 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, статтями 234, 286, пунктом 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпродукт Галичини" від 03.11.2017 року на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 року у справі №914/924/17 повернути скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Баранець
Судді Г.Вронська
В.Студенець