вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2018 р. Справа№ 911/3134/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,
представників:
від позивача Некрасов Д.А.
від відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2017 (повний текст складено 14.12.2017)
по справі №911/3134/17 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс"
про стягнення 3 469 886,73 грн, -
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс" (відповідач) про стягнення 3 469 886,73 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладений між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" Договір № 1207000331 від 11.07.2012 про закупівлю послуг за державні кошти, в порушення умов якого відповідач в повному обсязі та вчасно не виконав обумовлені роботи, які є предметом договору, а тому позивач, на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 3 401 164,57 грн., як безпідставно набуті та стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 68722,16 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2017 по справі №911/3134/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що Договір про закупівлю послуг за державні кошти від 11.07.2012 №1207000331 є чинним, не припиненим та не розірваним. Невиконані відповідачем зобов'язання за договором не є припиненими. Відтак, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. При цьому, оспорювана сума не може вважається отриманою відповідачем без достатніх правових підстав, в розумінні статті 1212 ЦК України. Щодо процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих позивачем на підставі ч. 2 ст. 1214 ЦК України та ст. 536 ЦК України, суд зазначив, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2017 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України та наголошуючи на безпідставності набутого відповідачем майна - грошових коштів.
Ухвалою від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2017 по справі №911/3134/17 та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 задоволено вищезазначену заяву та призначено справу до розгляду 06.02.2018.
В судове засідання 06.02.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
11 липня 2012 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (змінено назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула Плюс" (виконавець), укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 1207000331 (далі - Договір), з подальшими змінами.
Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується у 2012 - 2017 роках (редакція додаткової угоди № 6 від 06.07.2016 до договору), за завданням замовника надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ПАТ "Укртрансгаз", які знаходяться на території Миколаївської області, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити зазначені послуги.
Пунктом 1.2 Договору визначено найменування послуг, зокрема, послуги в галузі архітектури (розробка землевпорядної документації та оформлення документів, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками). Лот № 8 - "Послуги в галузі архітектури інші (розробка землевпорядної документації та оформлення документів на право постійного користування земельними ділянками, які знаходяться на території Миколаївської області)".
Загальна сума договору становить, без ПДВ - 3481742,25 грн., крім того ПДВ - 696348,45 грн., всього з ПДВ - 4178090,70 грн. (п. 3.1 Договору). Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 Договору).
Строк надання послуг за цим договором встановлюється з дати підписання сторонами цього договору до 30.06.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.п. 5.1, 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 06.07.2016).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору останній сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 3401164,57 грн, проте відповідачем послуги на вказану суму не надано.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, згідно з частиною 1 ст. 1212 ЦК України виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення передбачає одночасне настання таких умов:
- набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим;
- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України зобов'язання із безпідставного набуття (збереження) майна виникає незалежно від того, що стало причиною збагачення набувача: його діяння, діяння потерпілого, інших осіб, подія.
Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.
Позивачем не надано доказів, що договір підряду про закупівлю послуг за державні кошти № 1207000331 розірвано сторонами або визнано недійсним у судовому порядку. Відтак, позивач не довів, що правова підстава набуття відповідачем спірних грошових коштів - відпала.
Посилання позивача на закінчення строку дії Договору, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки за загальним правилом зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України.
Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що закон не передбачає такої підстави для припинення невиконаного зобов'язання, як закінчення строку дії договору. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.06.2015 по справі №904/5381/14, де наведено аналіз кореспондуючих прав та обов'язків у сторін, тобто зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Таким чином, закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2017 по справі №905/3178/15).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що грошові кошти в сумі 3401164,57 грн, про стягнення яких заявлено даний позов, сплачені позивачем на виконання Договору, колегія суддів прийшла до висновку, що вони набуті відповідачем за правової підстави та не можуть бути витребувані на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, як безпідставне збагачення.
Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню, оскільки зазначені вимоги є похідними від вимоги про стягнення грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, в задоволенні якої судом відмовлено.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2017 по справі №911/3134/17 без змін.
2.Матеріали справи №911/3134/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна