вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"30" січня 2018 р. Справа№ 910/7829/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Боярська І.І. довіреність № 63/10-2186 від 22.11.2017 року,
розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року (повний текст рішення складено 04.08.2017 року).
у справі № 910/7829/17 (суддя: Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус"
до Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
про стягнення 42 316, 39 грн.
Встановив
Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - відповідач) про стягнення 42 316, 39 грн, з яких:
- 28367,98 грн. боргу за договором на технічне обслуговування № 31/11 від 15.03.2016 року, 2031,58 грн штрафу, 497,25 грн 3% річних, 2335,40 грн. інфляційних;
- 7753,21 грн. боргу за договором на технічне обслуговування № 33/11 від 15.03.2016 року, 555,34 грн штрафу, 136,38 грн 3% річних, 639,25 грн. інфляційних.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував умови за договором № 31/11 від 15.03.2016 року та договором №33/11 від 15.03.2016 року.
Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" своїм рішенням від 24.07.2017 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 24.07.2017 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року по справі № 910/7829/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України.
Крім того, скаржник вказав, що в вступній частині рішення зазначено, що представником від позивача виступала ОСОБА_3, яка не є посадовою особою позивача та не виступає його представником, тобто судом порушено ст. 28 Господарського процесуального кодексу України.
Також, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення вказав, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що роботи по договорах на технічне обслуговування №31/11 та 33/11 від 15.03.2016 року не надавались з травня 2016 року.
Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" у справі № 910/7829/17 до свого провадження своєю ухвалою від 29.08.2017 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з призначенням головуючого судді Баранця О.М., на посаду судді Верховного Суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" передано на розгляд колегії головуючого судді Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.
Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" до провадження та призначив розгляд справи № 910/7829/17 на 07.12.2017 року своєю ухвалою від 20.11.2017 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В., на лікарняному, розгляд справи № 910/7829/17 не відбувся.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року розгляд справи № 910/7829/17 призначено на 30.01.2018 року.
В судовому засіданні відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року по справі №910/7829/17 залишити без змін а апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, зокрема зазначив, що позивач не вказав в які дати проводились роботи, чи відповідають ці дати графіку, коли і в який спосіб повідомив відповідача про готовність виконаних робіт. Також відповідач зазначив, що позивач надавав послуги до травня 2016 року включно. За надані послуги відповідач розрахувався повністю.
Представник позивача у судове засідання 30.01.2018 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема надсиланням ухвали від 11.12.2017 року на відповідну адресу.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
15.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" (підрядник) та Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (замовник) уклали договори № 31/11 на технічне обслуговування (по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 19, Літера "А") та № 33/11 на технічне обслуговування (по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 45-Б, 1-й поверх) (далі - договори), відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по наданню послуг зі виконання робіт по технічному обслуговуванню систем пожежної та охоронної сигналізації.
Відповідно до п. 3.3 договорів підрядник зобов'язаний надавати послуги з технічного обслуговування згідно з графіком, затвердженим сторонами, який є невід'ємною частиною цих договорів.
Згідно п. 3.5 договорів після надання послуг із проведення робіт по техобслуговуванню підрядник зобов'язаний передати відповідальній особі замовника виконану роботу та оформити акт виконаних робіт, що є підставою для проведення оплати.
Відповідно до п. 5.1 договорів, замовник здійснює повний розрахунок з підрядником протягом семи банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, протягом березня-липня 2016 року позивачем були надані роботи за вказаними вище договорами, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі виконаних робіт, які є оплаченими (наявні в матеріалах справи).
Предметом позову є стягнення заборгованості за роботи, виконані у серпні-грудні 2016 року. За твердженнями позивача, у вказаний період ним були виконані роботи в рамках договорів, однак відповідач необґрунтовано не підписує акти наданих послуг.
Не підписані за договором № 31/11 є такі акти: № 6516 від 31.08.2016 року на суму 1658,04 грн, № 7499 від 30.09.2016 року на суму 7245,27 грн, № 8516 від 31.10.2016 року на суму 1658,05 грн, № 9498 від 30.11.2016 року на суму 1658,05 грн, № 10515 від 31.12.2016 року на суму 7245,27 грн.
Не підписані за договором № 33/11 є такі акти: № 6517 від 31.08.2016 року на суму 550,51 грн, № 7500 від 30.09.2016 року на суму 1850,40 грн, № 85 від 31.10.2016 року на суму 550,48 грн, № 7500 від 30.09.2016 року на суму 1850,40 грн, № 8517 від 31.10.2016 року на суму 550,48 грн, № 9499 від 30.11.2016 року на суму 550,51 грн, № 10516 від 31.12.2016 року на суму 1850,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять, а позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів виконання робіт за договорами у спірний період.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що відповідно до п. 3.3 договорів підрядник зобов'язаний проводити послуги з технічного обслуговування згідно з графіком, затвердженим сторонами, який є невід'ємною частиною договорів. Проте, позивачем не вказано, в які дати ним проводились роботи, чи відповідають ці дати графіку передбаченому умовами договору, коли та у який спосіб позивач повідомляв замовника (відповідача) про готовність до передання робіт та передавав акти виконаних робіт.
Щодо посилання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не були враховані положення ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору, або недоліки у виконаній роботі
Тобто, дана норма підлягає застосуванню лише у випадку виконання підрядником роботи, передбаченої умовами договору. Однак, як встановлено вище, позивач свої зобов'язання за договором у період з червня 2016 по грудень 2016 року не виконав.
Крім того, скаржник посилається на те, що він підписуючи в односторонньому порядку акти виконаних робіт по договорах, керувався положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України констатуючи таким чином факт відмови відповідача від підписання відповідних актів виконаних робіт.
Проте, ст. 837 Цивільного кодексу України не передбачає підписання актів виконаних робіт.
Натомість, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обгрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (аналогічна правова позиція міститься в постанові ВСУ від 02.10.2012 року № 23 236)
Крім того, Київський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, оскільки акт виконаних робіт є первинним документом, що підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Так, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вимоги до первинного документу наведені у ст. 9 даного Закону, яка визначає, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Так, скаржник, не надав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що в вступній частині рішення зазначено, що представником від позивача виступала ОСОБА_3, яка не є посадовою особою позивача та не виступає його представником, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання від 24.07.2017 року у справі №910/7829/17 представником позивача була Остапенко А.П., тобто в описовій частині оскаржуваного рішення вкралася описка, яка не змінює повноти та правильності судового рішення.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з заявою про виправлення описки відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року у справі №910/7829/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" - задоволенню не підлягає.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Статус" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року у справі №910/7829/17 - залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, в порядку встановленого ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи №910/7829/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк
повний текст судового рішення складено 06.02.2018 року