Рішення від 05.02.2018 по справі 922/4133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р.Справа № 922/4133/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Управління освіти адміністрації Холодногорського району Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення коштів 13 925 157,13 грн.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2В, довіреність № 38-1870 від 28.05.10, ;

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.02.18.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління освіти адміністрації Холодногорського району Харківської міської ради про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань за період з 2010 по 2017 рік в сумі 13 925 157,13 грн. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами про постачання теплової енергії №2751 від 01.01.2001, про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти №2751/12 від 01.01.2012, №2751/14 від 17.03.2014, №2751/15 від 04.01.2015, №2751/16 від 28.12.2015, №2751/17 від 31.01.2017, №2751/17/1 від 20.02.2017 в частині повної та своєчасної сплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2017, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р., справу № 922/4133/17 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17.01.2018 о 10:30.

16.01.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про залучення додаткових доказів по справі (вх.№1094). Вказані документи після їх огляду були долучені судом до матеріалів справи.

17.01.2018 ухвалою господарського суду, після вчинення всіх необхідних дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, передбачених ст.182 ГПК України, за згодою представника позивача судом у відповідності до ч.2 ст.185 ГПК України було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.02.2018 о 12:00 год.

Судом відкрито судове засідання по розгляду справи по суті 05.02.2018.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача борг у розмірі 13 925 157,13 грн за період з лютого 2017 по вересень 2017 у сумі 123, 70 грн та індексу інфляції за період з з 2010 по 2017 рік, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань взятих за договорами про постачання теплової енергії №2751 від 01.01.2001, про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти №2751/12 від 01.01.2012, №2751/14 від 17.03.2014, №2751/15 від 04.01.2015, №2751/16 від 28.12.2015, №2751/17 від 31.01.2017, №2751/17/1 від 20.02.2017 в частині повної та своєчасної сплати за поставлену теплову енергію.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи на пропущення позивачем за заявленими позовними вимогами строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) згідно пункту 1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24 вересня 2003 року XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" за період з січня 2010 року по листопад 2017 року здійснювало постачання теплової енергії в повному обсязі на об*єкти соціальної сфери, які підпорядковані Управлінню освіти адміністрації Холодногорського району Харківської міської ради (відповідачу).

Постачання теплової енергії здійснювалося відповідачу на підставі договорів про постачання теплової енергії №2751 від 01.01.2001, про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти №2751/12 від 01.01.2012, №2751/14 від 17.03.2014, №2751/15 від 04.01.2015, №2751/16 від 28.12.2015, №2751/17 від 31.01.2017, №2751/17/1 від 20.02.2017.

Перелік об*єктів теплопостачання, до яких здійснювалось постачання теплової енергії, відображені у Додатку №4 до вищезазначених договорів.

Факт споживання відповідачем теплової енергії з 2010 року по 2017 рік, підтверджується розпорядженнями Харківського міського голови про початок опалювальних сезонів № 2753 від 28 вересня 2010 року, № 4579 від 03 жовтня 2011 року, № 4630 від 09 жовтня 2012 року, № 62/1 від 30 вересня 2013 року, № 75/1 від 20 жовтня 2014 року, № 72/1 від 07 жовтня 2015 року, № 70/1 від 13 жовтня 2016 року, № 67/1 від 10.2017 року відповідно до яких здійснювалося постачання теплової енергії у нежитлові приміщення відповідача.

Нарахування вартості спожитої теплової енергії по приміщеннях, які оснащені приладами обліку, здійснювалося відповідачу на підставі показників приладів обліку пропорційно площі його приміщень. По приміщеннях відповідача, що не обладнані приладами обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої теплової енергії здійснювалося згідно з нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94".

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Управління освіти адміністрації Холодногорського району Харківської міської ради сплачувало вартість спожитої теплової енергії, але не в повному обсязі, що спричинило утворення значної заборгованості.

Так, станом на 20 листопада 2017 року заборгованість Управління освіти адміністрації Холодногорського району Харківської міської ради перед позивачем за спожиту теплову енергію, що утворилася за період з 2010 року по 2017 рік, складає 13 925 157,13 грн.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Віповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що відповідачем не погашено заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 13 925 157,13 грн., яка утворилась за період з січня 2010 року по жовтень 2017 року, а отже є доведеною та обґрунтованою.

Як було зазначено вище, представник відповідача у судовому засіданні в усній формі наголошував на пропущення позивчем строків позовної давності, поряд із цим, обгрунтованої письмової заяви про застосування позовної давності у відповідності до приписів ст.267 ЦК України від відповідача до суду не надходило, відповідачем не визначено за який саме період, на його думку, має бути застосувана позовна давність.

Згідно ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до положень ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи відсутність з боку відповідача заяви, подання якої встановлено ч.3 ст.267 ЦК України, суд не вбачає правових підстав для застосування позовної давності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 240 000,00 грн. покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти адміністрації Холодногорського району Харківської міської ради (61052, м.Харків, вул.Ярославська, буд.10, код ЄДРПОУ 02146305) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Мефодіївська, буд.11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість у розмірі 13 925 157 грн. 13 коп. та 240 000 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення до Харківського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_3

Попередній документ
72071997
Наступний документ
72071999
Інформація про рішення:
№ рішення: 72071998
№ справи: 922/4133/17
Дата рішення: 05.02.2018
Дата публікації: 12.02.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: