Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
06 лютого 2018 року
Справа № 912/3790/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Костючок О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3790/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Южметиз", 65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/2
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96
про стягнення 234 637,09 грн
Представники:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Южметиз" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 12/1501 від 15.12.2017, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" про стягнення 225 406,18 грн основного боргу та 9 230,91 грн 3% річних і інфляційних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про відсутність оплати поставленого товару та послався на ст. ст. 179, 193, 224-225, 229-230 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 530, 546, 549, 552, 624, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 26.12.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/3790/17; ухвалено розглядати справу №912/3790/17 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.2018, повідомлено відповідача про його право подати до суду письмовий відзив на позов.
У підготовче засідання 23.01.2018 відповідач не з'явився, своїм правом на подання відзиву у строк, визначений господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач не скористався, про поважність причин неподання відзиву суду не повідомлено.
Ухвалою господарського суду від 23.01.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті на 06.02.2018.
Представник позивача в судове засідання 06.02.2018 не з'явився, Натомість, 06.02.2018 на адресу суду надійшло клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Южметиз" № 0102-70 від 01.02.2018 про розгляд справи за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.
Крім того, у поданому клопотанні позивачем повідомлено про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача участі в судовому засіданні 06.02.2018 не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54).
Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 06.02.2018 за відсутності представників сторін.
На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, господарський суд
Спір між сторонами виник з приводу оплати вартості товару, поставленого позивачем та отриманого відповідачем згідно видаткової накладної № РН-0002239 від 28.08.2017.
Як слідує з матеріалів справи, 28.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Южметиз" (далі - ТОВ "Южметиз") виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (далі - ТОВ "Корпорація СВС") рахунок-фактуру №СФ-82802 на оплату дроту сталевого високоміцного ф3мм ВР 1500-1 ГОСТ 7348-81 (далі - Товар) в кількості 20,943 т на суму 475406,18 грн (а.с. 9).
Згідно видаткової накладної № РН-0002239 від 28.08.2017 ТОВ "Корпорація СВС" отримано від ТОВ "Южметиз" Товар на загальну суму 475406,18 грн (а.с. 10).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтями 202 та 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір між двома особами є двостороннім правочином. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України для правочинів між юридичними особами встановлена письмова форма. Однак, згідно статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За правилами ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 181 Господарського кодексу України допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З викладеного слідує, що між позивачем і відповідачем шляхом оформлення документів на відпуск та прийняття товару укладено у спрощений спосіб договір поставки.
Відповідно до статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України та не ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Однак, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий Товар розрахувався не в повному обсязі.
За розрахунком позивача, відповідачем здійснено наступну оплату вартості отриманого товару: 30.08.2017 в сумі 100000,00 грн та 27.10.2018 в сумі 100000,00 грн, всього на суму 200000,00 грн.
Отже, станом на 27.10.2017 заборгованість відповідача становила 275406,18 грн.
20.11.2017 позивач звернувся до ТОВ "Корпорація СВС" з письмовою вимогою № 011-10 про сплату заборгованості в розмірі 275406,18 грн, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 13), однак проведено часткову оплату боргу в розмірі 50000,00 грн
Таким чином, станом на день звернення до суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 225406,18 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Южметиз" до господарського суду з позовом у даній справі.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 225406,18 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією із основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.
За приписом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані.
З огляду на наведені норми та враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Южметиз" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" основного боргу в розмірі 225406,18 грн є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за порушення строків оплати товару в сумі 1963,81 грн та 7267,10 грн інфляційних витрат.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.
Так, позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати на суму боргу 225406,18 грн за період прострочення з 28.08.2017 по 11.12.2017.
Однак, господарський суд вважає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення платежу.
Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Так, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.
Оскільки ТОВ "Южметиз" поставило товар, а ТОВ "Корпорація СВС" отримало товар згідно з видатковою накладною від 28.08.2017, то у відповідача виник обов'язок щодо його оплати не пізніше 29.08.2017, а отже датою з якої мають нараховуватись 3% річних та інфляційні є 30.08.2017.
На підставі викладеного є правильним наступний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача:
за період з 30.08.2017 по 11.12.2017 на суму боргу 225406,18 грн 3% річних становлять 1926,76 грн; інфляційні втрати становлять 9361,15 грн.
Однак, враховуючи те, що розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат не перевищує розміру інфляційних відповідно до здійсненого господарським судом розрахунку, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в заявленій позивачем сумі, а саме - 7267,10 грн.
З % річних, які підлягають стягненню з відповідача становлять 1926,76 грн.
У задоволенні 3% річних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Южметиз до ТОВ "Корпорація СВС" підлягають частковому задоволенню на суму 234600,04 грн з яких: 225406,18 грн основного боргу, 7267,10 грн інфляційних та 1926,76 грн 3% річних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96, ідентифікаційний код 37918046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южметиз" (65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4А, ідентифікаційний код 31768611) 225406,18 грн основного боргу, 7267,10 грн інфляційних та 1926,76 грн 3% річних , а також 3519,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Южметиз" за адресою: 65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/2 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96.
Повне рішення складено 07.02.2018.
Суддя В.В.Тимошевська
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.