31.01.2018 м. Ужгород Справа № 907/767/17
за позовом Ужгородської місцевої прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів
до відповідача 1 відділу освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, смт.Великий Березний, Закарпатська область
до відповідача 2 фізичної особи-підприємця Баран Неоніли Василівни, смт.Великий Березний, Закарпатська область
про визнання недійсним договору від 06.03.2017 № 52
Суддя Васьковський О.В.
Представники:
прокурор - Безугла І.І. - прокурор Ужгородської місцевої прокуратури
від позивача - Марущинець І.В.- начальник юридичного відділу (дов.№13-35/1912 від 17.03.17)
від відповідача 1- Ладані В.О., начальник відділу освіти
від відповідача 2 - не з'явилися
СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним договору поставки товарів (продуктів харчування) від 06.03.17 №52, який укладений між відділом освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області та фізичною особою-підприємцем Баран Неонілою Василівною.
Підставою для звернення прокурора із позовною заявою до суду є порушення інтересів держави, що полягають у загрозі економічним інтересам держави, внаслідок укладення незаконного правочину, чим може бути завдано шкоду бюджету у вигляді незаконних витрат, та невжиття контролюючими органами належних заходів, які б могли перешкодити незаконному витрачанню коштів держави.
Прокурор просить позов задоволити мотивуючи тим, що в ході вивчення питання дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме щодо законності та ефективності використання бюджетних коштів під час організації харчування дітей дошкільних закладів з боку відповідача, в результаті чого встановлені порушення вимог законодавства щодо додержання правових та економічних засад здійснення закупівлі харчових продуктів за рахунок державних коштів. Так, прокуратурою встановлено, що між відповідачами 06.03.17 укладено договір №52 на поставку товарів (продуктів харчування), зазначених в специфікаціях на загальну суму 661309,84 грн. без застосування процедури закупівлі товарів, у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сума договору перевищує 200000, 00 грн., в межах укладення якої положення вказаного закону не застосовуються.
Відповідно до покладених на неї завдань Держаудитслужба здійснює державний фінансовий контроль, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Реалізацію повноважень Держаудитслужби на території області здійснює Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області згідно з Положенням про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 року №23. Разом з тим, прокурор вказує, що Західний офіс Держаудитслужби до цього часу де вживав заходів до оскарження вищевказаного договору у судовому порядку.
Укладення оспорюваного договору на постачання продуктів харчування за державні кошти №52 від 06.03.2017 року, всупереч норм Закону України «Про публічні закупівлі», є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.
Прокурор доводить, що у зв'язку з тим, що спірний договір про закупівлю товарів за державні кошти між відповідачами за № 52 від 06.03.2017, укладено сторонами без проведення процедури закупівлі, що суперечить ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного договору, у відповідності до ст.ст.203, 207 .
Позивач проти позову прокурора заперечує, просить відмовити у позові повністю з мотивів, наведених у вказаних поясненнях. Так, позивач вказує, що проаналізувавши копії документів, які додані до позовної заяви Ужгородською місцевою прокуратурою порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з боку відділу освіти Великоберезнянської РДА не виявлено з огляду на наступне: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади; відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону визначено, що він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень. Водночас, позивач вказує, що 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 року№2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким і предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту, код складається з 8 цифр. Таким чином, позивач вказує, що предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеного наказу про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено" із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Зазначає, що у Специфікації до Договору №52 від 06.03.2017 усі продукти харчування поділено відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі та не перевищують суму 200 тисяч гривень у межах перших чотирьох цифр класу закупівель. У зв'язку з чим, просить суд відмовити у позові прокурора в повному обсязі.
Відповідач у поданих 13.12.17 запереченнях проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки стверджує, що будь-яких порушень Закону України «Про публічні закупівлі» відповідачами не вчинено. Посилаючись на положення Єдиного закупівельного словника, стверджує, що щодо кожного з видів продуктів харчування, що були предметом даного договору сума договору не перевищувала 200000,00 грн., тобто норми вказаного закону не порушені.
Відповідач 2 письмовий відзив по суті позовних вимог не подав, однак у поданій 21.11.17 господарському суду заяві вказав, що проти позовних вимог заперечує.
Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача 1, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
06.03.2017 між відповідачами укладено договір № 52 на поставку товарів (продуктів харчування) (далі - договір), зазначених у Специфікації, згідно підпунктом 1.1. п.1 «Предмет договору» якого передбачено, що постачальник зобов'язується постановити у зумовлені строки Замовнику товари, перелік, кількість, ціни яких зазначені у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник - прийняти вказані товари і своєчасно сплатити за них певну грошову суму, на умовах цього договору.
Специфікація є додатком № 1 та №2 до укладеного договору про закупівлю товарів за державні кошти.
П.1.3 вказаного договору чітко встановлено, що предметом поставки є. продукти харчування за «Єдиним закупівельним словником» ДК 021:2015, а в додатку до специфікації міститься перелік із 38 пунктів із зазначенням загальної суми договору 661309 грн. 84 коп.
Пунктом 4.2 договору визначено, що згідно ст.23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення.
В подальшому сторонами укладено додаткову угоду №138 від 07.07.17, якою внесено зміни до специфікації продуктів харчування та додаткову угоду №139 від 22.12.17, згідно якої зменшено суму договору на 88100,00 грн., у зв'язку з чим визначена сума в договорі складає 573209,84 грн.
Прокурор у позові посилається на порушення положень Закон України «Про публічні закупівлі» при укладенні відповідачами вказаного правочину, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для убезпечення потреб держави та територіальної громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.1 змінами (далі- Закон).
Положеннями ч. 1 ст. 2 цього Закону визначено, що він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт -1 мільйон 500 тисяч гривень.
Частиною 2 ст. 2 Закону визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Крім цього, ч. 3 ст. 36 Закону заборонено укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель відповідно до цього Закону, тобто укладенню договору купівлі-продажу товарів на суму більше 200 тис. грн. повинна передувати процедура закупівель.
На підставі ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; не дискримінації учасників; об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники - органи державної влади, місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про освіту» забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.
Як визначено ст. 11 вказаного Закону до органів управління освітою в Україні належать, в тому числі, місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою). Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування реалізують державну політику в галузі освіти і в межах компетенції встановлюють, не нижче визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання.
Замовником за спірним правочином є відповідач 1 - відділ освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до п. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 18, 32 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК 021.2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачами 06.03.2017 року було укладено Договір № 52 на поставку товарів, зазначених у Специфікації (додатки № 1,2 до Договору), без проведення будь-якої процедури закупівлі.
Зокрема, у специфікації вказано окремі товари в кількості 38 найменувань, кожен з яких позначений кодом (продукти харчування різні за кодом ДК 021:2015- 15800000-6), зокрема: код 15612000-1 борошно зернових та овочевих культур і супутня продукція; 15831000-2 - цукор; 15421000-5 - олії рафіновані; 15614000-5 - рис оброблений; 15610000-7-продукція борошномельно-круп'яної промисловості (гречка); 15331133-8 - колотий горох (горох); 15331140-0 - листкові та капустяні овочі (капуста); 03212000-0 - картопля та сушені овочі; 15331100-8 - свіжі та морожені овочі (цибуля), 15331100-8 - свіжі або морожені овочі (буряк); 15331428-3 томатний соус (томат); 15850000-1 - макаронні вироби (макарони); 15863000-5 чай -20 пак.; 15113000-3- свинина (фарш); 15112000-6 - м'ясо свійської птиці (м'ясо куряче, бедра); 15112000-6 - м'ясо свійської птиці (м'ясо куряче, гомілка); 15112000-6 - м'ясо свійської птиці (м'ясо куряче, четвертина); 15812000-3 -хлібобулочні та кондитерські вироби (печиво, вафлі ); 03142000-8-продукція тваринництва (яйця); 15625000-5 - манна крупа; 15221000-3-морожена риба; 15500000-3 - молочні продукти (сметана) -, 15511000-3 - молоко; 15512000- 0 - вершки (масло); фруктові соки - 15321000-4; 15544000-3 - твердий сир; 1584100-5 - какао; 15331108- 8 свіжі або морожені овочі (морква); 15613000-8 - продукція із зерна зернових культур (пшоно); 15613000-8 - продукція із зерна зернових культур (крупа кукурудзяна); 15613000-8 - продукція із зерна зернових культур (крупа перлова); 15613000-8 - продукція із зерна зернових культур (крупа ячмінна); 14410000-8 - сіль; 15331100-8 - свіжі або морожені овочі; 15131120-2 - ковбасні вироби (сосиски); 15872000-1 - трави та спеції.
Згідно порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 18, 32 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК 021.2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
З умов договору вбачається, що предметом договору є поставка продуктів харчування, тобто товарів, найменування яких вказано окремо із зазначенням окремого коду класифікатора, однак в п.3.1 зазначено загальну суму договору, що складала 573209,84 грн. (з урахуванням змін від 22.12.17).
Таким чином, відповідачами укладено договір купівлі-продажу товарів, а саме продуктів харчування на суму, що є більшою 200 тис. грн., а відповідач 1, будучи замовником та укладаючи один договір на поставку окремих товарів, визначених п.1.1. договору на загальну суму, що перевищує 200 тис. грн. повинен був діяти на підставі вказаного закону та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі".
Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частина 3 ст. 215 ЦК України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, судом встановлено, що спірний договір було укладено з порушенням положень та вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки товари, які є предметом договору поставки товарів (постачання продуктів харчування) №52 від 06.03.2017, хоч і є переліком окремих видів товарів, вартість кожного з яких не перевищує (або не дорівнює) 200 тис. грн., однак об'єднані однією процедурою закупівлі із встановленням (п. 3.1 договору) загальної суму договору 573209,84 грн. (з урахуванням змін від 22.12.17) та зазначенням найменування товару за єдиним кодом - ДК 021:2015 з переліком із 38 пунктів.
З огляду на вищенаведене, доводи позивача та відповідачів щодо об'єднання в одному договорі різних предметів різних закупівель, сума яких окремо одна від одної не перевищує 200000,00 грн. не спростують вищенаведених висновків суду та доводів прокурора щодо недотримання процедури здійснення закупівель за державні кошти під час укладення договору поставки товарів (постачання продуктів харчування) №52 від 06.03.2017, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора.
Таким чином, оскільки спірний договір про закупівлю товарів за державні кошти укладено сторонами без проведення процедури закупівлі, що є порушенням ст. 2 Закону, наявні правові підстави для визнання недійсним оспорюваного договору.
Позовні вимоги прокурора доведені у відповідності до вимог ст.ст.73-74,76-79 ГПК України, відтак підлягають задоволенню повністю. В свою чергу, заперечення позивача та відповідачів належним чином необґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору поставки товарів (продуктів харчування) від 06.03.2017 року №52, укладений між відділом освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, смт.Великий Березний, Закарпатська область та фізичною особою-підприємцем Баран Неонілою Василівною, смт.Великий Березний, Закарпатська область на загальну суму 661309,84 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Отже, позов належить задоволити повністю.
Згідно з ст.129 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума 1600,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору - порівну. Судовий збір у сумі 8319,65 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України за клопотанням прокурору як надмірно сплачений, у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 20, 27, 41, 42, 47, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити повністю.
Визнати недійсним договір поставки товарів (продуктів харчування) від 06.03.2017 року №52, укладений між відділом освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, смт.Великий Березний, Закарпатська область та фізичною особою-підприємцем Баран Неонілою Василівною, смт.Великий Березний, Закарпатська область на загальну суму 661309,84 грн.
Стягнути з відділу освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, (89000, вул.Шевченка,27, смт.Великий Березний, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОПтаГФ 02143293) ) на користь прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, код 02909967; отримувач - прокуратура Закарпатської області; банк отримувача - Державна казначейська служба; код банку - 820172, рахунок №35216066018475, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 800,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Баран Неоніли Василівни (89000, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, код 02909967; отримувач - прокуратура Закарпатської області; банк отримувача - Державна казначейська служба; код банку - 820172, рахунок №35216066018475, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 800,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.02.18
Суддя Васьковський О.В.