Справа № 815/490/18
07 лютого 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снік Вуд Індастрі» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-
Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Снік Вуд Індастрі» згідно Рішення ГУ ДФС в Одеській області.
Ухвалою суду від 06.02.2018р. вищеозначену заяву Головного управління ДФС в Одеській області залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.160 КАС України. Зокрема, в означеному судовому рішенні зазначено, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 КАС України.
Водночас, загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначено Главами 1, 2 Розділу ІІ «Позовне провадження» Кодексу адміністративного судочинства України, котрі, з урахуванням положень ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, застосовується до звернень органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Так, згідно з ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, до яких Головне управління ДФС в Одеській області не відноситься.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018рік" від 7 грудня 2017року №2246-VIII (зі змінами та доповненнями), з 1 січня 2018року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1762грн.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що за подання до суду даної заяви Головне управління ДФС в Одеській області повинно сплатити судовий збір у сумі 1762грн. Водночас, заявником - Головним управлінням ДФС в Одеській області до матеріалів заяви не додано відповідних доказів на підтвердження сплати судового збору.
З огляду на наявність зазначених недоліків було встановлено термін до 11год. 00хв. 07.02.2018р. для їх усунення.
07.02.2018р. о 10год. 20хв. на виконання вимог ухвали суду від 06.02.2018р. про залишення позовної заяви без руху, від Головного управління ДФС в Одеській області до суду надійшло клопотання (вхід.№ЕП/702/18), за підписом повноважного представника Управління ОСОБА_1, щодо відстрочення сплати судового збору за подання до суду даної заяви до винесення рішення по справі.
Так, вирішуючи питання щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання Головного управління ДФС в Одеській області (від 07.02.2018р. вхід.№ЕП/702/18), та відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Водночас, згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що в силу приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір", органи Державної фіскальної служби України не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Між тим, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, до яких Головне управління ДФС в Одеській області не відноситься.
Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що заявником є юридична особа (Головне управління ДФС в Одеській області), яка утримується за рахунок державного бюджету, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету (відсутність коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо) не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в Ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018р. у справі № К/9901/854/17.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, сплата судового збору є обов'язком заявника, а тому зловживання правом на відстрочення сплати судового збору є неприпустимим.
Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати, оскільки позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів про додаткове фінансування на оплату судового збору.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що наведені Головним управлінням ДФС в Одеській області обставини в якості підстави для задоволення поданого клопотання, не є достатніми для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що Головним управлінням ДФС в Одеській області у встановлений судом термін недоліки заяви не усунено, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для повернення заяви Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снік Вуд Індастрі» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до приписів ч.3 ст.283 КАС України.
Керуючись ст.ст.133, 241-243, 248, 256, 283, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання (від 07.02.2018р. вхід.№ЕП/702/18) про відстрочення сплати судового збору.
2. Заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снік Вуд Індастрі» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, з доданими до неї документами повернути заявнику.
3. Ухвалу про повернення заяви надіслати заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Харченко Ю.В.