233 № 233/5948/17
05 лютого 2018 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
у складі:
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
при секретарі Теліціній О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов*язання вчинити певні дії,
30 листопада 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що у зв*язку з проведенням антитерористичної операції та отриманням статусу внутрішньо переміщеної особи з жовтня 2014 року вона перебувала на обліку в Костянтинівському об*єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком. До березня 2016 року відповідач по справі нараховував позивачеві пенсію, перераховуючи належні до виплати суми на рахунок. З березня 2016 року виплата пенсії була припинена. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст.49 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування». Припинення виплати пенсії має відбуватись за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Відповідачем в порушення ст.49 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» припинено виплату позивачу пенсії без прийняття відповідного рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав. Позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті їй з березня 2016 року пенсії;
-зобов*язати відповідача поновити нарахування і виплату пенсії, та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з березня 2016 року;
В судове засідання позивач не з*явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника.
Представник Костянтинівського об*єднаного Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та заперечення на позов, з якого вбачається, що відповідач позов ОСОБА_1 не визнає і просить відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідачем було встановлено, що за адресою, вказаною у довідці про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 не проживає. За результатами обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року було призупинено виплату пенсії для з*ясування фактичного місця проживання пенсіонера.
З*ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши пенсійну справу пенсіонера ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 (а.с.8-9) є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.9 на звороті).
Відповідно до довідки від 01 грудня 2014 року № НОМЕР_2 позивача ОСОБА_1 було взято на облік як особу, яка перемістилась з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції за адресою: м.Костянтинівка, вул.Орловська, 52 (а.с.10).
ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського ОУПФУ Донецької області із заявою про виплату їй пенсії за фактичним місцем проживанням (а.с.28).
З дослідженої копії особової справи та заперечення відповідача по справі вбачається, що ОСОБА_1 виплачувалась пенсія за віком Костянтинівським ОУПФУ Донецької області (а.с.27 на звороті).
Із заперечення відповідача вбачається, що ОСОБА_1 припинено виплату пенсію з 01 березня 2016 року.
Відповідно до листа УСНЗ Костянтинівської міської ради від 05 лютого 2018 року № 01-20-1203-06 довідка № НОМЕР_2 від 01 грудня 2014 року про взяття ОСОБА_1 на облік як особу, яка перемістилась з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції 11 жовтня 2016 року відправлена в архів (а.с.33).
Судом встановлено, що ані пенсійна справа пенсіонера, ані матеріали справи не містять рішення територіальних органів Пенсійного фонду про припинення виплати пенсії ОСОБА_1, як то передбачено ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Згідно ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-1У «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.п.3,4,10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: про визнання дій суб*єкта владних повноважень протиправним та та зобов*язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Питання виплати пенсії за минулий час врегульовані статтею 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058, за положеннями якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Згідно частини другої цієї статті нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. У межах спірних відносин обставини вини органу, внаслідок подій які відбуваються на території Донецької області, є загальновідомими. Наявність норми права яка обумовлює можливість виплати пенсій за минулий час без обмежень будь-яким строком, доводить наявність «іншого закону» в розумінні ч. 1 ст. 122 КАС України та надає можливість пенсіонеру звернутися у будь-який час до суду за відновленням порушеного права.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що Костянтинівським об*єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 не приймалось, досліджений судом оригінал пенсійної справи позивача такого рішення із зазначенням вказаних вище та передбачених законом підстав для припинення виплати пенсії не містить, тому суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 і необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком з 01 березня 2016 року; зобов*язати відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2016 року, та сплатити на її користь невиплачені суми пенсії з 01 березня 2016 року.
В силу ст. 139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст.ст.47, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.3,5,6,9,243,244,245,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 12, вул.Косіора, 36; фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Ціолковського, 25; ідентифікаційний код - 37544278) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов*язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року.
Зобов*язати Костянтинівське об*єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2016 року та сплатити на її користь невиплачені суми пенсії з 01 березня 2016 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми пенсії за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення по справі виготовлений 06 лютого 2018 року.
Суддя