Код суду 233 Справа № 233/6442/17
06 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017051100000562 від 06 грудня 2017 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Новгородка Кіровоградської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займав посаду майстер, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини ПП НОМЕР_2 , має військове звання «солдат», не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період та проходячи її на посаді майстер, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини ПП НОМЕР_2 , діючи в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 37, 40, 59, 127, 128, 216-222 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» № 303/2014, п.п. 4, 7, 191 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 р., 28 грудня 2015 року діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, не з'явився вчасно на службу до військової частини польова пошта НОМЕР_2 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , та ухилявся від несення обов'язків військової служби до 06 грудня 2017 року, проводячи час на власний розсуд за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що при зазначених в обвинувальному акті обставинах він, будучи військовослужбовцем служби під час мобілізації, з 28 грудня 2015 року до 06 грудня 2017 року перебував за місцем проживання, так як зник його батько, а потім тяжко захворіла його дружина і потрібно було виховувати трьох малолітніх дітей і доглядати за господарством, тобто він вимушений був займатися особистими справами, хоча мав прибути за місцем проходження військової служби у військову частині ПП НОМЕР_2 . Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся.
Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_4 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду (крім воєнного стану).
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
ОСОБА_4 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; за місцем проходження служби характеризується задовільно; має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, щирого каяття і його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речових доказів по справі немає.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за засудженим ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Захід забезпечення кримінального провадження засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речових доказів немає.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя