264/5263/17
2-п/264/5/2018
06 лютого 2018 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області за головуванням судді Кузнецова Д.В., при секретарі Мащенко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги,
Заочним рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2017 року задоволено позов Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги, стягнуто на користь Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 28800,00 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
19 січня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд даного судового рішення, в обґрунтування вимог зазначила, що їй було невідомо про розгляд справи в суді та будь-яких судових повісток вона не отримувала. В підтвердження доказів посилається на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Визнаючи факт наявності у неї з 05.08.2014 року на праві власності будинку в місті Маріуполі, наголошує, що місто Маріуполь належить до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Вказує про неправильне трактування судом діючого законодавства в цій частині.
Обидві сторони в судове засідання не з'явилися, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Тому відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
26 грудня 2017 року заочним рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області задоволено позов Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги та стягнуто на користь позивача безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 28800,00 грн.
Судове рішення мотивоване наявністю у відповідача на праві власності домоволодіння, розташованого в місті Маріуполі, та безпідставного отримання у зв'язку із цим державної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Також в рішенні суду було викладене нормативне-правове обґрунтування положень діючого законодавства, в тому числі розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року № 428-р, та належність міста Маріуполя до населених пунктів, де органи державної влади в повній мірі здійснюють свої повноваження, а також відсутністю через це підстав для отримання відповідачем адресної допомоги в період 17.11.2014 року по 16.11.2015 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту статті 288 ЦПК України випливає, що заочне рішення може бути скасоване лише за наявності трьох підстав, визначених у ст. 288 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже відповідач має вказати про докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення протилежного заочному, повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Лише за наявності трьох підстав, визначених у ч.1 ст. 288 ЦПК, можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. Вказана правова позиція при перегляді заочного рішення підтверджується в листі Верховного Суду України від 01.05.2007 року «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах».
При перевірці доводів, на які посилається відповідач, щодо невірного тлумачення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та належності міста Маріуполя до населених пунктів, де здійснювалася антитерористична операція, суд не знаходить їх законними, оскільки по суті відповідач не погоджується із нормативно-правовим обґрунтуванням та висновками суду при наявності в справі всіх доказів.
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Заявником не наведено та не представлено будь-яких неврахованих судом доказів, які б впливали на правильність прийнятого рішення.
З урахуванням змісту прийнятого по суті спору рішення, доводів, викладених відповідачем, суд приходить до висновку, що заявник не повідомив та не послалася на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а вказані ним положення законодавства були враховані судом при винесені рішення по суті справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
За таких обставин справи, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: ОСОБА_2