,
Справа № 264/5760/17
3/264/34/2018
07.02.2018 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у м. Маріуполі матеріали, які надійшли з Центрального ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії ВК № 779891 виданий 12.01.2011 року Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, ІПН № НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований та мешкає в с. Сартана м. Маріуполя Донецької області по вул. Північна, буд.16а, за ч. 1 ст. 130 КпАП України, -
ОСОБА_2 03 листопада 2017 року о 22-00 годині керував автомобілем «ВАЗ-21063», державний номер М0544ДЦ по вул. Челюскінців біля буд.35 в с.Сартана в Кальміуському районі м. Маріуполя Донецької області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова. Від продуття газоаналізатора «Drager», а також від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5. ПДР України.
ОСОБА_2 07 лютого 2018 року у судовому засіданні провину у скоєнні правопорушення визнав повністю та пояснив, що у вказаний день в протоколі дійсно випив пляшку пива та сів за руль автомобілю, розкаявся у вчиненому, та просив суд закрити провадження по справі у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Адвокат правопорушника, який діє на підставі договору про надання юридичної допомоги - ОСОБА_3 у судовому засідання просив закрити провадження про справі про притягнення ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено 03 листопада 2017 року, а матеріали на адресу суду надійшли 13.11.2017 року, та за вказаним адміністративним матеріалом призначались наступні дати розгляду: 24.11.2017 року, за якою останній був повідомлений у протоколі про адміністративне правопорушення, проте у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про можливість скористатись юридичною допомогою, шляхом укладання договору з адвокатом ОСОБА_3 та можливості ознайомитись з матеріалами справи.
У судові засідання призначені на 12.12.2017 року, 27.12.2017 року та 30.01.2017 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про відкладення судового засідання у зв'язку з його знаходженням на лікарняному, та проханням обов'язкової участі у розгляді вказаного адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_2, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АГУ № 057391, з якого вбачається перебування ОСОБА_3 у період з 02.01.2018 року по 05.02.2018 року на лікарняному.
ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 12.12.2017 року, 27.12.2017 року та на 30.01.2018 року не з'являвся, повістки не отримував.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_2 та його адвокату ОСОБА_3 було відомо про кожну дату судового засідання, однак вони для участі у судовому засіданні до суду не з'явились, суд прийшов до висновку про те, що їх поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами.
Проте, судом відкладались призначенні засідання для можливості ОСОБА_2 реалізувати в суді передбачені ст.268 КУпАП права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності. Порушення зазначеної норми адміністративного закону є суттєвою.
Відповідно до ст..245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення,є, зокрема повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, на момент розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним закрити провадження по справі, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.
Керуючись ст.ст.38, 247, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На постанову суду може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівській районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з моменту його винесення.
Суддя: А. М. Іванченко