233 № 233/6048/17
05 лютого 2018 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
у складі:
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
при секретарі Теліціній О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинити певні дії,
05 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що він не є внутрішньо переміщеною особою, оскільки офіційно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач є отримувачем пенсії за віком, яка щомісяця сплачувалась на його рахунок Костянтинівським об *єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області. З серпня 2017 року виплата пенсії була безпідставно призупинена. Листом відповідача по справі від 24 жовтня 2017 року № 24725/02/07-46 відповідач повідомив його про те, що виплату пенсії призупинено з 01 серпня 2017 року після встановлення факту ніби-то безпідставної виплати пенсії за відсутності його реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Позивач зазначає, що він не має статусу внутрішньо переміщеної особи, зареєстрований в Костянтинівському районі Донецької області і має право на отримання пенсії за місцем проживання. Костянтинівським ОУПФУ Донецької області не приймалось рішення про припинення виплати йому пенсії. Підстави припинення виплати пенсії передбачені законодавством відсутні, зважаючи на що позивач просить: визнати протиправними дії Костянтинівського ОУПФУ щодо призупинення виплати йому пенсії за віком та зобов*язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Костянтинівського об*єднаного Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов, з якого вбачається, що відповідач позов ОСОБА_1 не визнає і просить відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідачем було встановлено, що за адресою, вказаною у довідці про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 не проживає. За результатами обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року було призупинено виплату пенсії для з*ясування фактичного місця проживання пенсіонера. Пенсія ОСОБА_1 виплачена з 01 квітня 2015 року по 31 липня 2017 року.
З*ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши пенсійну справу пенсіонера ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 (а.с.8-9) є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.8).
Як вбачається з копії паспорта (а.с.6-7) ОСОБА_1 з 19 грудня 2014 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
29 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача по справі із заявою про виплату пенсії за фактичним місцем проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34).
Як вбачається з особової справи, дослідженої судом та заперечення відповідача по справі, ОСОБА_1 сплачена пенсія за віком за період часу з 01 квітня 2015 року по 31 липня 2017 року (а.с. 23-25, 33,33 на звороті).
Суд зауважує, що в матеріалах пенсійної справи міститься довідка № НОМЕР_2 від 20 листопада 2014 року про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи за адресою: м.Костянтинівка, вул.Калмикова, 19/74 (а.с.35).
Але з 19 грудня 2014 року позивач по справі зареєстрував постійне місце проживання в загальному порядку, а не як внутрішньо переміщена особа за адресою: Костянтинівський район, с.Молочарка, вул.Амурська, 9.
Листом від 24 жовтня 2017 року Костянтинівського ОУПФУ Донецької області ОСОБА_1 відмовлено у відновленні виплати пенсії за віком (а.с.10).
Крім того, судом встановлено, що ані пенсійна справа пенсіонера, ані матеріали справи не містять рішення територіальних органів Пенсійного фонду про припинення виплати пенсії ОСОБА_1, як то передбачено ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справі «Пічкур проти України» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-1У «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.п.3,4,10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: про визнання дій суб*єкта владних повноважень протиправним та та зобов*язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що Костянтинівським об*єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області рішення про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 не приймалось, досліджений судом оригінал пенсійної справи позивача такого рішення із зазначенням вказаних вище та передбачених законом підстав для припинення виплати пенсії не містить, тому суд дійшов висновку про задоволення позову і за необхідне визнати протиправними дії відповідача, які полягають припиненні виплати позивачеві пенсії з 01 серпня 2017 року; зобов*язати відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 серпня 2017 року.
В силу ст. 139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст.47, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.3,5,6,9,243,244,245,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Костянтинівського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Ціолковського, 25; ідентифікаційний код - 37544278) про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії щодо призупинення Костянтинівським об*єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 серпня 2017 року.
Зобов*язати Костянтинівське об*єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми пенсії за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення по справі виготовлений 07 лютого 2018 року.
Суддя