Справа № 365/785/17
Номер провадження: 2/365/68/18
іменем України
07.02.2018 смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
за участі секретаря
судового засідання ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про тлумачення заповіту,
13 грудня 2017 року уповноважений представник позивача звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 серпня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого заповіла позивачу частину належного їй майна, а саме, належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Войківської сільської ради Згурівського району Київської області. Іншими спадкоємцями за заповітом є діти ОСОБА_7 - відповідачі у справі. 4 вересня 2012 року ОСОБА_7 померла. Відповідачі спадщину прийняли у встановленому порядку. Позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що майно, на яке претендує позивач, не зазначене у заповіті. Спадкоємці першої черги прийняли спадщину, проте позивач не надала доказів родинних відносин із померлою. Спадкодавцю на момент складення заповіту належало право на земельну ділянку розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Войтівської (до перейменування - Войківської) сільської ради Згурівського району Київської області, підтверджене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серії КВ № 0301090, виданим ОСОБА_7 Згурівською районною державною адміністрацією 26 грудня 1997 року. Позивач вважає, що ОСОБА_7 у своєму заповіті заповідала їй саме право цю на земельну частку (пай). Спору з іншими спадкоємцями за заповітом у позивача не було й немає, проте оформити право на спадщину вона не може, тому просить суд здійснити тлумачення заповіту щодо заповідання позивачу права на спірну земельну частку (пай) та визнати за нею право власності на це право.
До закінчення підготовчого засідання представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просить суд здійснити тлумачення заповіту щодо заповідання позивачу права на спірну земельну частку (пай).
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, обоє відповідачі позов визнали повністю.
Виходячи з наведеного суд вбачає, що у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідно ч. 4 до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 4 вересня 2012 року померла ОСОБА_7, яка заповітом від 27 серпня 2012 року заповіла ОСОБА_3 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Войтівської (до перейменування - Войківської) сільської ради Згурівського району Київської області, а відповідачам у справі - житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований.
Позивач та відповідачі прийняли спадщину у встановленому законом порядку, подавши до Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини. Заповіт не було змінено та скасовано. Спадкова справа відкрита.
Спадкодавцю ОСОБА_7 на момент складення заповіту належало право на земельну частку (пай) розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Войківської сільської ради Згурівського району Київської області, підтверджене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серії КВ № 0301090, виданим Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 26 грудня 1997 року.
Нотаріус відмовив ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну частку (пай) з тих підстав, що майно, на яке претендує позивач, не зазначене у заповіті, у спадкодавця є спадкоємці першої черги, які спадщину прийняли та позивач не надала доказів родинних відносин з померлою.
Позивач вважає, що ОСОБА_7 у своєму заповіті заповідала їй саме цю земельну частку (пай).
Спадкодавець ОСОБА_7 не чітко зазначила, яку саме земельну ділянку заповіла позивачу. Проте з аналізу тексту заповіту можна дійти висновку, що фактично у заповіті йдеться мова про вищезазначену земельну частку (пай), оскільки остання належала спадкодавцю на момент складення заповіту та розташована на території Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області. Вбачається, що заповітом від 27 серпня 2012 року ОСОБА_7 висловила свою волю щодо права ОСОБА_3 на це спірне майно.
Згурівська районна державна нотаріальна контора Київської області відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне спадкове майно з тих підстав, що майно, на яке претендує позивач, не зазначене у заповіті, у спадкодавця є спадкоємці першої черги, які спадщину прийняли, та позивач не надала доказів родинних відносин з померлою.
Враховуючи право відповідачів на визнання позову та те, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вбачає за можливе прийняти визнання позову відповідачами та ухвалити рішення про задоволення позову.
Роз'яснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 1223, 1247, 1256 ЦК України, ст. 206 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про тлумачення заповіту задовольнити повністю.
Тлумачити заповіт від 27 серпня 2012 року, зареєстрований за № 16 та посвідчений секретарем Садівської сільської ради Баришівського району Київської області, складений ОСОБА_7, таким чином, що волевиявлення ОСОБА_7 при складенні заповіту на користь ОСОБА_3 щодо розпорядження належною її земельною ділянкою для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Войтівської (до перейменування - Войківської) сільської ради Згурівського району Київської області, було спрямовано щодо земельної частки (паю) розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Войтівської (до перейменування - Войківської) сільської ради Згурівського району Київської області, право на яку підтверджує Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії КВ № 0301090.
Стягнути із ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі по 320 (триста двадцять) грн 00 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО