"07" лютого 2018 р. Справа № 363/427/18
07 лютого 2018 року м. Вишгород
Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Вишгородського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018110150000084 від 05.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Щекичин, Корецького району, Рівненської області, освіта середня, не працюючого, не одруженого, на обліку у лікарів не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
В провадженні слідчого Вишгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018110150000084 від 05.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
05.02.2018 року о 00 год. 15 хв. до Вишгородського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_7 про те, що у період часу з 21 год. 00 хв., 04.02.2018 до 00 год. 00 хв., 05.02.2018 невідома особа заволоділа транспортним засобом - автомобілем марки «MitsubishiLancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
05.02.2018 року відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110150000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 04.02.2018 року, близько 22 години 30 хвилин у ОСОБА_6 , виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «MitsubishiLancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 .
Того ж дня, а саме 04.02.2018 року, близько 23 год. 00 хв. реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись вільним доступом зайшов до приміщення житлового вагончику на території домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 в котрому проживають ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звідки, з метою створення сприятливої обстановки та подолання перешкод пов'язаних з подальшим незаконним заволодінням транспортним засобом вчинив крадіжку ключів запалювання вищезазначеного автомобіля.
В подальшому, реалізуючи злочинний намір, покинувши приміщення житлового вагончику, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 переліз через паркан, підійшов до автомобіля марки «MitsubishiLancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий знаходився поблизу вхідних воріт території зазначеного домоволодіння та за допомогою викрадених ключів відчинив салон та вирушив в напрямку м. Вишгород, Київської області.
05.02.2018 близько 01 год. 00 хв. співробітниками Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області в м. Вишгород, по проспекту І.Мазепи виявлено автомобіль марки «MitsubishiLancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 відносно котрого складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та встановлено, що зазначений автомобіль перебуває в розшуку за фактом незаконного заволодіння.
05.02.2018 року у м. Вишгород, Київської області ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 05.02.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Допитаний в статусі підозрюваного ОСОБА_6 свою провину у вчинені злочину визнав у повному обсязі, щиро каявся.
ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, а саме 11.08.2014 року вироком Корецького районного суду Рівненської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, але на шлях виправлення не став та вчинив ряд нових кримінальних правопорушень, а саме: 30.09.2015 вироком Корецького районного суду Рівненської області за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць. 17.07.2017 року рішенням Володимирського районного суду ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання умовно - достроково з невідбутим терміном в 10 місяців, 26 днів.
Підозрюваний ОСОБА_6 ігноруючи гуманність правоохоронної системи, будучи звільненим від відбування покарання умовно-достроково вчинив тяжкий злочин, офіційно не працевлаштований, законних джерел прибутку не має, не одружений, раніше судимий, що як наслідок свідчить про відсутність стримуючого фактору при виконанні покладених кримінальним-процесуальним законом обов'язків.
З огляду на викладене, слідчий та прокурор звернулися до суду із зазначеним клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
У судовому засіданні слідчий та прокурор заявлене клопотання підтримали та просили обрати запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою мотивуючи свою позицію тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , вчинив тяжкий злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зазначені ризики, відповідно частини 1 статті 177 КПК України є підставою для обрання саме такого, запропонованого ними, виду запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики відповідно до частини 1 статті 177 КПК України слідчим та прокурором не доведені. Просив суд обрати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_6 також заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею зазначається наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Позиція слідчого та прокурора ґрунтується на пунктах 1 та 5 зазначеної норми КПК України.
Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що учасниками судового засідання доведено, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за частиною 2 статті 289 КК України.
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктом 1 та 5 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вищеперераховане може свідчити про можливість ОСОБА_6 вчинити нові кримінальні правопорушення, та як наслідок усвідомлюючи неминучість відповідальності та не маючи постійного місця проживання на території Вишгородського району Київської області останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду.
Наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ст. 177 КПК України, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, за яке передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеному ризику. Тому вважаю за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, те, що він не працює, раніше судимий, з урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважаю обґрунтованим та достатнім задля забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України визначити розмір застави у сумі 50000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183-184, 193-194, 372, 395 КПК України, слідчий судя,-
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту його фактичного затримання, тобто до 04.04.2018 р. включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у сумі 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень.
Після внесення застави негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов'язати його на строк до 04.04.2018 р.:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора і суд про зміну місця мешкання та праці.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала діє до 04.04.2018 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1