Справа № 362/5055/17
Провадження № 2/362/456/18
02 лютого 2018 року суддя Васильківський міськрайонний суд Київської області ОСОБА_1, розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Василькові цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з заявою в якій просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 78069 гривень 80 копійок.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутності, вимоги позову підтримав в повному обсязі.
Відповідач вимоги позову визнав, про що подав письмову заяву.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно положень ст.ст.525, 610, 623, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, порушенням зобов'язання є його невиконання. Як вбачається з положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а також визнання відповідачем вимог позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, таке визнання може бути прийнято судом.
На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 12, 76, 141, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити..
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 78068,80 гривень та судовий збір та 1600 гривень судового збору, а всього 79668 гривень 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Корнієнко С.В.