07.02.2018 227/336/18
07 лютого 2018 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Кошля А.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП ,-
06.02.2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з Управління захисту економіки в Донецькій області надійшли матеріали про притягнення судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 227/366/18 передані судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Кошлі А.О.
Указом Президента України від 01.08.2016 року № 321/2016 ОСОБА_1 призначено суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Мене, ОСОБА_2 призначено суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області Указом Президента України від 29.09.2016 року.
Суддя Кошля А.О. та суддя Левченко А.М. разом працюють в Добропільському міськрайонному суді Донецької області, є колегами по роботі, в нормальних товариських відносинах, перебували разом в громадських місцях та закладах громадського харчування. Зазначена обставина, у стороннього спостерігача може викликати сумніви в неупередженості судді Кошлі А.О. у розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відносно судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М., що дає підстави для заяви про самовідвід.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить статті, яка б передбачала самовідвід судді, проте, інші кодекси України - кримінально-процесуальний, цивільно-процесуальний та Кодекс адміністративного судочинства України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при вирішенні питання щодо розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення в розумінні заявлення суддею самовідводу, підлягає застосуванню аналогія права.
Радою суддів України № 34 від 08.06.2017 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад, - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно ст. 55 ч.3 п.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_3 ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
У кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді вищевказаної заяви про самовідвід судді, у даному випадку, застосовується аналогія закону з метою юридичного захисту прав, свобод та інтересів зацікавлених осіб.
Так, відповідно до положень ст.40 КАС України, її частин 1,2,8, - питання про самовідвід судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі, та вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу; суддя вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною першою статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно з частиною 2 ст.81 КПК України усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.
Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
З метою виключення сумніву щодо об'єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, доходжу до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про самовідвід у даній справі.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.246, 283-285 КУпАП, суддя, -
Відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Кошлі А.О. у справі № 227/336/18 відносно судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП - задовольнити.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 227/336/18 відносно судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. - про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП - передати до канцелярії Добропільського міськрайонного суду Донецької області для його повторного перерозподілу згідно вимог чинного законодавства.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Кошля