Справа № 282/1473/17
Провадження № 1-кп/282/48/18
07 лютого 2018 року
смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар кримінальне провадження №12017060210000453 від 13.12.2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чуднів Житомирської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
12 грудня 2017 року близько 18 год. ОСОБА_4 прямував із м.Чуднів Чуднівського району до с.Гринівці Любарського району. Під час руху він зупинився біля кукурудзяного поля №51 А, що розташоване за межами с.Новий Любар у напрямку с.Гринівці Любарського району Житомирської області, право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.».
В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме початків кукурудзи.
Тоді ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій, з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, зривав початки кукурудзи та складав до мішків, з метою подальшого транспортування. Всього ОСОБА_4 зірвав 8 мішків кукурудзи, загальною масою 180,62 кг., які помістив до власного автомобілю марки «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 і в подальшому доставив їх до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаними діями ОСОБА_6 заподіяв TOB «А.Т.К. матеріальну шкоду на суму 776, 67 грн.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненому визнав повністю та просив суд затвердити угоду про примирення від 19 грудня 2017 року, досягнуту між ним та представником потерпілого, за якою він визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, примирився з представником потерпілого та сторони дійшли згоди щодо призначення йому покарання.
Також пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, він розуміє права, передбаченні п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього, у разі затвердження цієї угоди.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_4 , просив суд її затвердити, призначивши обвинуваченому покарання, визначене цією угодою. Також пояснив, що на даний час претензій до обвинуваченого не має, укладення угоди з його сторони є добровільним, наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України зрозумілі.
Перевіривши угоду про примирення та заслухавши думку представника потерпілого, обвинуваченого, прокурора, суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, зазначена угода про примирення відповідає вимогам КПК України та закону і підлягає затвердженню.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.469 КПК України, за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинуваченому цілком зрозумілі права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпілий також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Також судом встановлено, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не встановлено видимої неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про примирення, відповідає санкції ч.1 ст.185 КК України.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч.5 ст.469, п.1 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. При прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з вище наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 314, 368-371, 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення між представником потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 19 грудня 2017 року.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази по справі: 180,62 кг. початків кукурудзи, які передані на зберігання начальнику ПП «Зоро» ОСОБА_8 , після вступу вироку в законну силу, повернути власнику - ТОВ «А.Т.К».
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1