Справа № 2-1733/2005
Провадження № 2-зз/279/1/18
06 лютого 2018 року місто Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Коваленко В.П., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 (10025,м. Житомир, вул. Космонавтів, буд.18/9, кв.13), ОСОБА_3 (10025,м. Житомир, вул. Космонавтів, буд.18/9, кв.13) про скасування заходів забезпечення позову ,
18.01.2018 року заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.05.2005 року, а саме: скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1.
Заявники в судове засідання не з"явилися. Від їх представника в судове засідання надійшла вмотивована заява про скасування заходів забезпечення позову .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 2-1733/2005 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди , завданої ДТП.
За результатами розгляду даної справи було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка начебто була власністю ОСОБА_5 (а.с10).
На момент накладення арешту , зазначена квартира належала до державного житлового фонду, а ОСОБА_2 разом із членами своєї сім"ї, зокрема ОСОБА_3, користувалася даною квартирою відповідно до ордеру , як квартиронаймач ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна".
Відповідно до довідки №1 заявниця ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1/9, кв.13 з 20.06.2003 року ( а.с.5).
01.04.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було видано свідоцтво на право власності на житло №64161, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить їм на праві спільної сумісної власності(а.с.6-7).
Отже, вищевказане свідчить , що зазначена квартира не належала ОСОБА_5, а накладення арешту на неї є безпідставним.
Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали справи, та враховуючи доводи заявників, суд приходить до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення розову підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 158, 260-262, 354-356 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-1733/2005 - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.05.2005 року у справі № 2-1733/2005, а саме: скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1.
Зняти арешт у формі заборони провадити будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_2, який накладений ухвалою судді Коростенського міськрапйонного суду Житомирської області Куліченко М.В. 23.05.2005 року у справі №2-1733/2005.
Вказана ухвала суду є підставою для скасування у Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запису про обтяження, накладене на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області, шляхом подання до Коростенського міськрайонного суду, протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду ОСОБА_6