Справа №295/6288/16-к
Категорія 19
1-кп/295/96/18
07.02.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12016060020001457 від 26.02.2016 р., № 12016060020003984 від 13.06.2016 р., № 12017060020001111 від 22.03.2017 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, дітей не має, раніше судимого:
- 23.02.2016 Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 1 КК України на 120 годин громадських робіт,
по обвинуваченню за ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 389 ч. 2, ст. 296 ч. 1 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 , -
25.02.2016 року о 19 год. 43 хв. ОСОБА_5 перебував в комп'ютерному клубі «Атмосфера», що в ТРЦ «Глобал» за адресою Житомир, вул. Київська, буд. 77, де за одним зі столів сидів ОСОБА_7 , а на столі біля останнього лежав планшет марки «3Q Qoo Surf», моделі «МТ7801С», в корпусі сірого кольору, який належав матері ОСОБА_8 - ОСОБА_9 .. В той день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник з корисливих мотивів злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 підійшов до столу де сидів ОСОБА_8 та відкрито викрав зі столу вищевказаний планшет, вартістю 2500 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Лайф» та флеш карта на 4 GB, які матеріальної цінності не становлять.
Після вчинення злочину, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник і в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 2500 грн..
12.06.2016, близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 знаходився в приміщенні кафе «Гриль», що по вул. Михайлівській, 17, в м. Житомирі, де під час відпочинку в вищевказаному кафе у своєї знайомої ОСОБА_10 помітив на столі її мобільний телефон торгової марки «Lenovo», моделі «А-2010», в корпусі білого кольору.
В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник з корисливих мотивів, злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій умисел ОСОБА_5 впевнившись, що за ним не спостерігають сторонні особи, які можуть викрити його злочинні дії, таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_11 а саме: мобільний телефон торгової марки «Lenovo», моделі «А-2010», в корпусі білого кольору, вартістю 2000 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка для потерпілої матеріальної цінності не становить, який знаходився в силіконовому чохлі блакитного кольору, вартістю 100 гривень, після чого ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі з місця вчинення злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд, таким чином завдав потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 2100 гривень.
20.07.2016 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 знаходився у приміщенні торгового відділу № 2-5, що знаходиться на другому поверсі павільйону «Молочний», що на майдані Житній ринок, 2, в м. Житомирі, де помітив на торговому прилавку мобільний телефон марки «Fly», моделі «4516 Tornado», що належить ОСОБА_12 ..
В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 впевнившись, що за ним не спостерігають сторонні особи, які можуть викрити його злочинні дії, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_12 , а саме: мобільний телефон марки «Fly», моделі «4516 Tornado», вартістю 2500 гривень, після чого утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
ОСОБА_5 будучи засудженим Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, на шлях виправлення не став та знову вчинив навмисне кримінальне правопорушення. 18.05.2016 ОСОБА_5 поставлений на облік в кримінально-виконавчій інспекції Богунського району м. Житомира та йому роз'яснено порядок та умови відбування покарання, а також попереджено про необхідність дотримання правил і обмежень, передбачених ст. 37 КВК України, відповідно до яких, засуджені особи зобов'язані: з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись до інспекції у встановлені дні на реєстрацію, без дозволу інспекції не виїжджати за межі України.
Цього ж дня попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч. 2 КК України за ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Одночасно з цим, 18.05.2016 КВІ Богунського району м. Житомирі встановлено ОСОБА_5 дні явки на реєстрацію в інспекцію та видане направлення до ПП «ВЖРЕП № 9», відповідно до якого він зобов'язаний з 19.05.2016 приступити до відбуття покарання у виді громадських робіт, призначеного йому за вироком суду.
19.05.2016 року засуджений ОСОБА_5 з'явився до ПП «ВЖРЕП № 9» та приступив до відбуття покарання у виді громадських робіт, призначеного йому за вироком суду.
Однак, відпрацювавши 12 годин громадських робіт засуджений ОСОБА_5 , з 27.05.2016 у порушення ст. ст. 9, 40 КВК України, без поважних причин, з метою ухилення від відбування покарання, не приступив до їх виконання, з 13.05.2016 жодного разу не з'явився в установлені дні на реєстрацію та викликами до кримінально-виконавчої інспекції, за місцем свого проживання був відсутній, не повідомивши про зміну свого проживання інспекцію.
У зв'язку з порушенням умов і порядку відбування покарання інспектором кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_5 09.06.2016 офіційно попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України у разі продовження ухиляння від відбування покарання.
Однак, ОСОБА_5 надалі, умисно, без поважних причин, ігноруючи попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, відпрацювання громадських робіт на ПП«ВЖРЕП № 9» із 27.05.2016 не продовжив, на реєстрацію у встановлені йому дні не з'являється, тим самим ухиляється від відбування громадських робіт, призначених йому вироком суду.
03.03.2017 ОСОБА_5 перебував поруч будинку № 3 по майдану Перемоги в м. Житомирі, тобто у громадському місці, де побачив зупинку громадського транспорту «Молодіжна Мода», що належить ТОВ «Дозор Україна». В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на безпричинне вчинення хуліганства. Реалізуючи який ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок, підійшов до даної зупинки та наніс декілька ударів ногами по лівому задньому склу зупинки, внаслідок чого останнє розбилося, чим було спричинено ТОВ «Дозор Україна» матеріальної шкоди на суму 2045 грн..
Своїми умисними діями, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України.
Своїми умисними діями, що виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 296 ч. 1 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 2 КК України.
Своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих дій, вказав, що дійсно він вчинив усі правопорушення. Просить суворо не карати, так як зрозумів, що поводився неправильно.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорює їх, його позиція є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, обмежившись допитом обвинуваченого, роз'яснивши учасникам провадження позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 349 КПК України.
При обранні виду та розміру покарання суд враховує загальні засади при значення покарання, передбачені ст. 65 КК України.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину. Пом'якшуючими обставинами відповідно до ст. 66 КК України суд вважає щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, неповнолітній вік.
При призначенні виду та розміру покарання суд також враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин (ст. 186 ч. 2 КК України) та злочини невеликої та середньої тяжкості, характеризується за місцем проживання посередньо, розкаюється у вчиненому, має молодий вік, за вказаний період обвинувачений не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, а тому суд вважає, що оскільки покарання має на меті також і виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню інших злочинів, розмір покарання можна обрати не у максимальному розмірі, передбаченому санкціями вказаних статей. При обранні покарання суд враховує також вимоги ст. 71 КК України, оскільки злочини були вчинені після постановлення вироку Корольовським районним судом м. Житомира 23.02.2016.
Враховуючи вік обвинуваченого, що він є неповнолітнім, умови його виховання - батьки розлучені та неналежним чином займаються вихованням дитини, висновок судово-психіатричної експертизи щодо психічного стану здоров'я обвинуваченого який має певні ознаки соціалізованого розладу поведінки, але які не досягали психічного захворювання, каяття обвинуваченого, а тому застосовує вимоги ст. 75 КК України.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Арешт на майно не накладався. Цивільні позови не заявлялися. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_13 винуватим у скоєнні злочинів передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 389 ч. 2, ст. 296 ч. 1 КК України та призначити покарання
- за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки позбавлення волі,
- за ст. 185 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі,
- за ст. 389 ч. 2 КК України - 20 діб арешту,
- за ст. 296 ч. 1 КК України - 40 діб арешту.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 23.02.2016 та визначити остаточне покарання 4 роки 10 днів позбавлення волі.
Відповідно до статей 75, 104 та 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України з 26.07.206 по 2.08.16 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
СУДДЯ: ОСОБА_1