Провадження № 274/5583/17
ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/375/18
07.02.2018 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/5583/17 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердичева Житомирської області, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, незаміжньої, студентки 1 курсу групи "б" Бердичівського педагогічного коледжу, незаміжньої, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за ч. 1 ст. 185 КК України,
за участі прокурора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
законного представника обвинуваченої . . ОСОБА_6
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7
обвинуваченої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
Потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_3 уклали угоду про примирення, відповідно до якої 14 січня 2017 близько 01 год. 00 хв. неповнолітня ОСОБА_3 , перебуваючи у коридорі квартири АДРЕСА_3 , на підлозі помітила залишений без нагляду мобільний телефон належний ОСОБА_5 марки «Acer Liquid rest» та в цей момент в неї виник умисел на таємне викрадення майна останньої.
Після чого, неповнолітня ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що її дії будуть не помічені потерпілою, взяла вказаний телефон та поклала до кишені свої куртки, тобто таємно, викрала мобільний телефон марки «Acer Liquid rest» вартістю 3000 грн., споряджений сім-картою оператора мобільного зв'язку "Лайфселл", вартістю 25 грн., споряджений сім-картою оператора мобільного зв'язку "Київстар", вартістю 25 грн., чим заподіяла потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 3050 грн.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
27 грудня 2017 року між підозрюваною ОСОБА_3 за участі законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 і потерпілою ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України та узгоджують вид і форму покарання ОСОБА_3 у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні приватного обвинувачення. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, тобто сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 3 ст. 469 КПК України.
Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру (20.12.17) і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Сторонами дотримано вимоги положень ст. 471 КПК України і в угоді у відповідності до цих вимог зазначено анкетні дані і статус сторін, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 185 КК України), істотні для кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої ОСОБА_3 . ОСОБА_5 , визначено, що шкоду потерпілій відшкодовано (потерпіла претензій не має), зазначено узгоджене покарання та згоду сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі правова кваліфікація злочину, скоєного ОСОБА_3 не є більш тяжкою, ніж це передбачено у ч. 3 ст. 469 КПК України
Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Підстав вважати, що укладення угоди про примирення не було добровільним, або сторони не примирились у суду немає.
ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди, просять затвердити угоду про примирення, потерпіла вказала, що будь-яких претензій до ОСОБА_3 за фактом крадіжки майна вона не має.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Для визнання винуватості ОСОБА_3 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
Потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 , законний представник обвинуваченої ОСОБА_6 , захисник та прокурор, висловили одностайну думку про затвердження угоди про примирення. Обвинувачена вказала, що фактичні обставини, як вони зазначені у підозрі, відповідають дійсності.
В судовому засіданні захисником заявлено клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 Закону України "Про амністію у 2016 році" та звільнити від її від покарання на підставі п. а ст. 1 Закону. Обвинувачена, законний представник підтримали клопотання захисника, вказали, що цілком розуміють наслідки застосування амністії, просять її застосувати. Потерпіла та прокурор не заперечили проти клопотання захисника.
ОСОБА_3 на момент вчинення злочину була неповнолітньою, вчинила умисний злочин, який не є ні тяжким, ні особливо тяжким, тобто є особою, яка підпадає під дію п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.16. ОСОБА_3 не є особою, до якої не застосовується амністія відповідно до ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році». Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено.
Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Приймаючи до уваги призначене покарання, поведінку ОСОБА_3 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду, підстав для застосування щодо неї запобіжного заходу, не вбачається.
Керуючись статтями 373, 374, 469, 471, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 27 грудня 2017 року між підозрюваною ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 , прийнявши рішення про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначивши їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.16 звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: мобільний телефон марки «Acer Liquid rest», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - повернути власниці ОСОБА_5 .
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченою, її законним представником та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення їй наслідків укладення угоди, а потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначене покарання; нероз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 6, 7 ст. 474 КПК України.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1