Справа № 2-5414/11 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М.
Провадження № 22-ц/773/171/18 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.
01 лютого 2018 року місто ОСОБА_1
Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
з участю:
секретаря Вергуна Т. С.,
представника стягувача ОСОБА_1,
боржника ОСОБА_2,
представника боржника адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою стягувача Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку їх пред'явлення, боржники ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року,
Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль» (скорочено ПАТ «ОСОБА_4 Аваль») в листопаді 2015 року звернулося в суд з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку їх пред'явлення до виконання в справі № 2-5414/11 за позовом ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу. Заява мотивована тим, що після ухвалення 03.11.2011 року судом рішення в даній справі та набрання ним законної сили банком та ОСОБА_2 вчинялись дії направлені на погашення боргу перед банком, останній платіж було внесено 18.11.2014 року. У зв'язку з частковим добровільним погашенням боргу ОСОБА_2 після ухвалення рішення виконавчі листи до виконання не пред'являлись. На час звернення з заявою оригінали виконавчих листів втрачені, а тому банк просить видати дублікати виконавчих листів та поновити строк їх пред'явлення до виконання.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року заяву задоволено. Видано дублікати виконавчих листів у цивільній справі № 2-5414/11 за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором № 014/1101/74/32204 від 03.11.2006 року та судових витрат, поновлено строк їх пред'явлення.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що стягувачем не вказані поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, посилання на те, що нею після набрання рішенням у даній справі законної сили частково сплачувався борг, не є підставою, яка може слугувати підтвердженням поважності пропуску пред'явлення виконавчого документу до виконання. Суд першої інстанції не з'ясував обставин щодо місця і часу втрати виконавчих листів, не визначив початок перебігу строку пред'явлення до виконання та його закінчення, а тому прийшов до передчасних висновків про видачу дублікатів та поновлення строку.
Таким чином, покликаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні заяви банку.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Представник банку ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала та просила її відхилити.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа, суду необхідно встановити, чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред'явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку, чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.
Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом на час звернення 19.11.2015 року банком з заявою в Луцький міськрайонний суд Волинської області не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.
Відтак, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦПК України, який був чинним станом на день постановлення оскаржуваної ухвали, замість втраченого оригіналу виконавчого листа, суд, який видав виконавчий лист, має право за заявою стягувача видати його дублікат.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 371 ЦПК України (у редакції чинній на час звернення з заявою та постановлення оскаржуваної ухвали) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникла об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.2009 р. (в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом одного року.
Частина 1, 2 ст. 23 того ж Закону у тій же редакції встановлює, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається, зокрема, частковим виконанням рішення боржником. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 листопада 2011 року у цивільній справі № 2-5414/11 за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» 299723,88 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/1101/74/32204 від 03.11.2006 року, що виникла станом на 21.07.2011 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» 299723,88 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/1101/74/32204 від 03.11.2006 року, що виникла станом на 21.07.2011 року. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» по 566,66 грн. судового збору та по 40,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного (а.с. 58-59).
Рішення набрало законної сили 14.11.2011 року (а.с. 61, 64-65).
З листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2015 року та довідкового листа до справи вбачається, що виконавчі листи по даній справі були видані представнику банку 22.12.2011 року (а.с. 61, довідковий лист до справи).
Як убачається з заяви банку № 114-9-0-00/7-681 від 18.11.2015 року виконавчі листи не пред'являлись до виконання (а.с. 63).
18.11.2014 року ОСОБА_2 було частково погашено заборгованість, а саме погашено відсотки по кредиту, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 67).
З заявою в суд про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред'явлення їх до виконання банк звернувся 19.11.2015 року (а.с. 63).
Як вказує стягувач, дублікати виконавчих листів були видані та пред'явлені до виконання і 19.01.2016 року було відкрито ВП № 49840989, № 49840811, № 49840919.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.
Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень.
Не виконання рішення суду, яке набрало законної сили, на виконанні якого наполягає стягувач, фактично нівелює сутність судового захисту та судового рішення, що є недопустимим.
З врахуванням викладеного суд першої інстанції у повній мірі захистив права стягувача та видав дублікати виконавчих листів, які були втрачені, з врахуванням обставин справи та норм матеріального, процесуального права, які регулюють дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги про ненадання стягувачем належних та допустимих доказів втрати виконавчих листів, обставин при яких вони були втрачені, що є підставою для відмови у видачі дублікату, є безпідставними.
В судовому засіданні судом першої інстанції було встановлено, що оригінали виконавчих листів не подавались у державну виконавчу службу та відсутні у стягувача, а відтак на думку колегії суддів, були наявні правові підстави вважати їх втраченими та видати дублікати з метою захисту прав.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції відповідають процесуальному закону, який діяв на час постановлення оскаржуваної ухвали, а також враховуючи вимоги п. 17.4 Перехідних положень діючого на даний час ЦПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий
Судді
Повний текст постанови складено 07 лютого 2018 року.