ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.01.2018Справа № 910/19618/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт Гарант»
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 115 748,12 грн
Представники:
від Позивача: Білик Д.А. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Хитрова Л.В. (представник за довіреністю)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіфт Гарант" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 115 748,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіфт Гарант" приєдналось до Умов та Правил надання банківських послуг Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" шляхом підписання відповідної заяви. Позивач зазначає, що Тарифами банку в редакціях Договору банківського обслуговування станом на 01.08.2017 та 01.10.2017 встановлений тариф за послугу «Прийом грошової виручки/інших платежів від уповноважених представників юр.осіб та підприємців з подальшим зарахуванням на рахунок даного клієнта, відкритий в будь-якій філії (відділенні) Приватбанку» при наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування (приват24/термінали/банкомати) у розмірі 5,00 грн, тариф стягується з рахунку одержувача в порядку договірного списання. Позивач стверджує, що всупереч умовам Договору банківського обслуговування, починаючи з 23.08.2017, Відповідач безпідставно здійснює списання з рахунку Позивача комісії за внесення коштів на рахунок, згідно з відкритою офертою банку №б/н від 01.08.2016 у розмірі, що значно перевищує встановлений Договором тариф, а саме: відповідач здійснює списання з рахунку Позивача комісію у розмірі 1% від суми внесення коштів на рахунок, але не менше 50,00 грн, замість 5,00 грн за кожне внесення грошової виручки на рахунок Позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/19618/17, судове засідання призначено на 29.11.2017 року.
28.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі від 08.11.2017 року.
29.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
29.11.2017 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 року розгляд справи призначено на 13.12.2017 року.
13.12.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі від 08.11.2017 року, однак не подав відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на позовну заяву.
Суд зазначає, що клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, яке призначено на 29.11.2017 року фактично задоволено, оскільки судове засідання 29.11.2017 року не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 відкладено розгляд справи на 26.12.2017 у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду.
21.12.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
26.12.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позов.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 вирішено справу № 910/19618/17 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2018.
11.01.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.
16.01.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про надання додаткових доказів.
В судове засідання 25.01.2018 з'явилися представники Сторін.
Під час підготовчого засідання судом здійснено всі необхідні дії для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті, передбачені у ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що у підготовчому провадженні судом вчинено усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, Суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 25.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/19618/17 до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 31.01.2018.
В судовому засіданні 31.01.2018 представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 31 січня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіфт Гарант" звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), підписанням якої висловило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами Банку, які разом із даною заявою складають Договір банківського обслуговування.
Як зазначено у вказаній заяві, її підписанням Позивач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанк - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua чи іншої інтернет-/SMS-ресурс, вказаний банком).
Відповідно до Договору банківського обслуговування від 01.08.2016 на підставі Заяви про відкриття рахунку Позивачу було відкрито поточний рахунок № 26507056100508 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Тарифами банку в редакціях Договору банківського обслуговування станом на 01.08.2017 та 01.10.2017 встановлений тариф за послугу «Прийом грошової виручки/інших платежів від уповноважених представників юр.осіб та підприємців з подальшим зарахуванням на рахунок даного клієнта, відкритий в будь-якій філії (відділенні) Приватбанку при наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування (приват24/термінали/банкомати)» у розмірі 5,00 грн, тариф стягується з рахунку одержувача в порядку договірного списання. Позивач стверджує, що всупереч умовам Договору банківського обслуговування, починаючи з 23.08.2017, Відповідач безпідставно здійснює списання з рахунку Позивача комісії за внесення коштів - грошової виручки на рахунок, згідно з відкритою офертою банку №б/н від 01.08.2016 у розмірі, що значно перевищує встановлений Договором тариф, а саме: Відповідач здійснює списання з рахунку Позивача комісію у розмірі 1% від суми внесення коштів на рахунок, але не менше 50,00 грн, замість 5,00 грн за кожне внесення грошової виручки на рахунок Позивача.
29.08.2017 Позивачем направлено на адресу Відповідача лист № 287/2017 з вимогою про повернення безпідставно списаної комісійної винагороди у розмірі 110 700,05 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Відповідача, яка залишена без задоволення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіфт Гарант" не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору банківського обслуговування №б/н від 01.08.2016 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України, клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Згідно з положеннями 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Як встановлено у ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як підтверджується матеріалами справи, Позивач, підписавши 01.08.2016 заяву про відкриття рахунку та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодився з Умовами та Правилами, Тарифами банку, які разом із заявою становлять договір банківського обслуговування.
За твердженнями Позивача, станом на 23.08.2017 Договір банківського обслуговування діяв в редакції від 01.08.2017, якою передбачено Тариф за «Прийом грошової виручки/інших платежів від уповноважених представників юр.осіб та підприємців з подальшим зарахуванням на рахунок даного клієнта, відкритий в будь-якій філії (відділенні) Приватбанку при наданні послуги в рамках самообслуговування (Приват24/термінали/ банкомати)» у розмірі 5,00 грн., проте, починаючи з 23.08.2017, Відповідач здійснює списання комісії у розмірі 1% від суми внесення на рахунок, але не менше 50,00 грн.
За приписами п. 3.1.1.1 Умов та Правил, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, в редакції станом на 01.08.2017, Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на підставі чинного законодавства, цих Умов і Правил, Договору банківського обслуговування, внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків.
Згідно з п. 3.1.1.2 Умов та Правил, Банк здійснює прийом і видачу готівки відповідно до чинних нормативних актів (у тому числі з використанням пристроїв самообслуговування Банку).
Відповідно до п. 3.1.1.71.2. Умов та Правил, Банк стягує комісію за внесення грошової виручки відповідно до тарифів Банку на день здійснення операції з одержувача засобів.
Пунктом 3.1.1.8. Умов та Правил, передбачено, що оплата за виконання банком операцій і надання послуг за цим Договором здійснюється відповідно до діючих тарифів банку.
Згідно з п. 3.1.1.9. Умов та Правил, доповнення і коректування тарифів здійснюється у порядку, передбаченому цим Договором. Інформація про діючі тарифи і зміни у них розміщається на Дошці оголошень в операційному залі банку та/ або через сайт банку (www.privatbank.ua, https:// client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет/SMS-ресурс).
Суд зазначає, що у Розділі 3 Умов та Правил встановлено Тариф № 32 - «Малий та Середній Бізнес/Бізнес крупних та VIP- клієнтів. Прийом грошової виручки/інших платежів від уповноважених представників юр.осіб та підприємців з подальшим зарахуванням на рахунок даного клієнта, відкритий в будь-якій філії (відділенні) ПриватБанку*. При наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування (Приват24/термінали/ банкомати): 5,00 грн. *Тариф стягується з рахунку одержувача. Порядок оплати - договірне списання. **У ТСО приймаються купюри номіналом від 10,00 грн.».
Поряд з цим, також встановлено Тариф № 33 - «Малий та Середній Бізнес / Бізнес крупних та VIP- клієнтів. Прийом грошової виручки та інших готівкових коштів від уповноважених представників юр.осіб та підприємців з подальшим зарахуванням на рахунок даного клієнта, відкритий в іншому банку або при здачі виручки неідентифікованими довіреними особами. При наданні послуги у відділенні банку: 1,00% від суми платежу, але не менше 10 грн. *При наданні послуги в рамках самообслуговування (Приват24/термінали/ банкомати): 1,00% від суми платежу, але не менше 10 грн. **Тариф стягується з рахунку одержувача. Порядок оплати - договірне списання».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач вказує на необхідність стягнення комісії за внесення ним грошової виручки у період з 23.08.2017 у розмірі 5,00 грн, тобто фактично посилається на вказаний Тариф № 32.
Проте, Суд зазначає, що Позивачем не надано належних та достатніх доказів в розумінні ст.ст. 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності підстав для застосування комісії у розмірі 5,00 грн при внесенні Позивачем грошової виручки на банківський рахунок в період з 23.08.2017, встановленої Тарифом № 32.
При цьому, Суд бере до уваги пояснення Відповідача, відповідно до яких за вказаний Позивачем період при визначенні розміру комісії за прийом грошової виручки застосовувався Тариф №33 з огляду на спосіб здачі виручки, а саме неідентифікованими довіреними особами.
Пунктом 1.1.3.2.1 Умов та Правил передбачено право Банку змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п. 1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Суд зазначає, що матеріали справи містять лист Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» № Е.32.0.0.0/4-32 від 22.08.2017 (т. 1, а.с. 166), яким повідомлено Позивача про зміну тарифу за прийом виручки, а саме Тарифу «За прийом грошової виручки при наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування Приват24/термінали/банкомати» - комісія 1% від суми, але не менше 50,00 грн. Направлення вказаного листа на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт Гарант» підтверджується накладною експрес-доставки «Меркурій» №R0640588 (т. 1, а.с. 190).
Окрім того, як встановлено Судом з відомостей офіційного веб-сайту експрес-доставки «Меркурій» за наслідками відстеження поштового відправлення за номером накладної №R0640588, лист Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» № Е.32.0.0.0/4-32 від 22.08.2017 був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт Гарант» 28.08.2017.
Поряд з викладеним Суд зазначає, що Позивач не спростовує факту повідомлення його Банком про зміну відповідного Тарифу вказаним вище способом та не надає жодних доказів на підтвердження незгоди з такими змінами.
В той же час лист № 287/2017 від 29.08.2017, направлений Позивачем Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк», (т. 1, а.с. 72-73), з вимогою про повернення безпідставно списаної комісійної винагороди у розмірі 110 700,05 грн, не є незгодою зі змінами Тарифів в розумінні діючих Умов та Правил.
За таких підстав, Суд доходить висновку, що на виконання умов Договору банківського обслуговування Відповідач належним чином повідомив Позивача про зміну тарифу за прийом виручки, проти встановлення якого в новому розмірі останній не заперечив у встановленому Договором порядку.
При цьому, Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо відсутності на сайті Банку http://privatbank.ua інформації про зміну Тарифу за прийом грошової виручки при наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування Приват24/термінали/банкомати, з огляду на наявність інформації про відповідні Тарифи в Умовах та Правилах з урахуванням того, що згідно з п. 3.1.1.9. Умов та Правил інформація про діючі тарифи і зміни у них розміщається на Дошці оголошень в операційному залі банку та/ або через сайт банку (www.privatbank.ua, https:// client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет/SMS-ресурс). Тобто вказаними Умовами і Правилами передбачено право Банку розмішувати інформацію про діючі тарифи і зміни у них не лише через сайт банку (www.privatbank.ua, https:// client-bank.privatbank.ua).
Крім того, посилання Позивача на те, що Банком порушено ст. 633 Цивільного кодексу України Суд визнає необґрунтованими з огляду на змішаний тип укладеного між сторонами договору.
Отже, на підставі викладеного Суд доходить висновку, що у період з 23.08.2017 Відповідач стягував комісію за внесення грошової виручки відповідно до діючих тарифів Банку з урахуванням внесених до них змін, про які Позивача повідомлено у встановленому порядку, а Позивачем не доведено належними та достатніми доказами неправомірності такого стягнення, тому позовна вимога про стягнення безпідставно списаних коштів Банком з рахунку Позивача є недоведеною.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіфт Гарант" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 115 748,12 грн. задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіфт Гарант" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 115 748,12 грн. відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 лютого 2018 року
Суддя О.В. Чинчин