вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9253/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф.
за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю.
У справі:
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 3 698, 16 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність НМТ 071657 від 26.10.17 р., юрисконсульт І категорії структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" станція Кривий Ріг;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 14/11299 від 12.12.17 р., представник.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 3 698, 16 грн., що складають суму плати за користування вагонами.
18.12.2017 р. відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення вимог позивача та посилається на те, що неприйняття станцією Інгулець пред'явлених до перевезення вагонів унеможливило своєчасне прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу.
Так, відповідач зазначає, що відповідно до "Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної коліїі ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" має лише 4 приймально-здавальні колії, на яких підприємство має змогу здійснювати операції по здаванню вантажів на станцію та по прийняттю вагонів від станції, тому перебування на під'їзних коліях відповідача маршрутів в очікування забирання станцією позбавляє можливості своєчасного прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу.
Таким чином, відповідач вважає, що затримка вагонів, яка відображена в актах загальної форми № 800, 804, 805 від 11.05.17 р., №№ 810, 813 від 12.05.17 р., № 840 від 18.05.17 р., № 850 від 21.05.17 р. на підходах до станції Інгулець та на самій станції Інгулець, відбулась з причин, що залежать від залізниці, тому вини відповідача в затримці вагонів, що прибули на його адресу немає.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до актів загальної форми №№ 800, 804, 805, 810, 813, 840, 850 позивачем пред'являлись відповідачеві вагони під навантаження у кількості більшій, ніж було заплановано, про що представниками відповідача були зроблені відповідні застереження в самих актах.
Не погоджується відповідач і з посиланнями позивача на те, що простій вагонів (за актами № 61 від 11.05.2017 р. та № 63 від 11.05.2017 р.) у період з 11.05.2017 р. - 12.05.2017 р. відбувався з вини ОСОБА_3 "ІНГЗК", оскільки, у позивача була можливість відправити вагони між затримками, зважаючи на наявність вільних колій.
Крім того, відповідач зазначає про те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували повноваження осіб, які підписали спірні накази про затримку вагонів по станціях Кривий Ріг - Західний, Чортомлик та Нікополь.
Клопотання ОСОБА_3 "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про витребування доказів від позивача, судом відхилено, з огляду на не відповідність останнього вимогам статті 81 ГПК України., про що також зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 р.
03.01.18 р. позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній із запереченнями, викладеними у відзиві на позов не погоджується посилаючись на те, що відповідно до положень пунктів 1, 2 Єдиного технологічного процесу, під'їздна колія ОСОБА_3 "Інгулецький ГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Промислова, Навантажувальна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувально-розвантажувальні операції, але при цьому, відповідач не забирає з колій станції Інгулець вагони, що прибули на його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити на станцію призначення затримані на підходах спірні вагони.
Крім того, позивач зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій по станції Інгулець згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням, зокрема, знаходження на станції Інгулець вагонів, що своєчасно не забирались ОСОБА_3 "Інгулецький ГЗК" на під'їзну колію.
Відносно посилань відповідача на те, що у залізниці була можливість відправити вагони між затримками, зважаючи на наявність вільних колій, позивач вказує на те, що обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом.
Не погоджується позивач і з твердженням відповідача про подавання залізницею вагонів у кількості більшій, ніж було заплановано, оскільки, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником та вантажоодержувачем договорів без участі залізниці. Крім того, згідно статтей 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом.
Крім того, позивач зазначає, що на маршруті Маріуполь № 19 та маршруті Запоріжжя № 52, про які відповідач згадує у відзиві, зайнято лише по одній колії 11.05.2017 р., 12.05.2017 р. та 21.05.2017 р.
Таким чином, позивач вважає, що плата за користування вагонами останнім розрахована на підставі норм чинного законодавства та є обґрунтованою.
Відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, в яких останній акцентує увагу на тому, що спірні накази не були підписані уповноваженими на те особами відповідно до Правил користування вагонами, а отже, такі накази про затримку вагонів слід вважати такими, що не мають юридичної сили, у зв'язку з чим не можуть прийматися судом у якості належних доказів у даній справі.
Позивач у додаткових поясненнях, наданих 24.01.18 р., щодо підписання наказів про затримку вагонів, вказує на наступне.
Відповідно до п.3. методичних рекомендацій щодо порядку дій працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення, затверджених наказом Укрзалізниці 25.11.2010 р. № 760-Ц, начальник залізниці визначає коло посадових осіб, які згідно з п.9 Правил користування вагонами підписують такі накази, в тому числі у неробочий час, вихідні та святкові дні.
Відповідно до п.3. Інструкції оформлення затриманих поїздів на під'їздах до станції призначення на придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника залізниці 08.02.2011 р. № 75/Н, наказ про затримку вагонів з вини вантажовласників на під'їздах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці - начальником дирекції залізничних перевезень та у неробочий час обов'язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладаються на заступників начальників дирекції залізничних перевезень, начальників відділів перевезень дирекції, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекції установлюються начальниками дирекції залізничних перевезень.
У відповідності з п.2.3. наказу № 421/ДН від 21.06.16 р., наказ підписується начальником дирекції залізничних перевезень, у випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції та у неробочий час, наказ підписується черговим по дирекції.
Таким чином, позивач вважає, що останнім надані вичерпні пояснення щодо спірного питання, яке стосується підписання наказів уповноваженими особами.
Крім того, у зв'язку із здійсненим позивачем перерахунком часу затримки вагонів на підходах до станції призначення за наказами № 801 та № 804, загальний час затримки по яким складає 16 год. 12 хв., останнім подано заяву про зменшення позовних вимог до 3 507,36 грн.
Відповідно до п.2. ч.2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на те, що підготовче засідання було завершено 16.01.18 р. та розгляд спору розпочато по суті, подана позивачем заява про зменшення позовних вимог до розгляду не приймається.
У судовому засіданні оголошувалась перерва 16.01.18 р. до 24.01.18 р.
24.01.18 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
02.06.2014р з урахуванням додаткової угоди № 3 від 15.12.2015 р., між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) та публічним акціонерним товариством Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної підїзної колії публічного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, яка примикає до станції Інгулець філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч.
Пунктом 1 договору від 02.06.2014 р. передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця": стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу Н-І, на продовжені колії № 2 біля вхідного сигналу Н-ІІ.
За умовами п. 4 Договору, рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на підїзній колії.
У пункті 5 договору, сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється:
порожні під навантаженням концентрату залізорудного через інтервал часу 1,5 години;
інші за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ ОСОБА_3 не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. договору).
Пунктом 7 договору встановлено, що всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн.
Відповідно до п. 8 договору, про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону прийомоздавальника станції примиканння Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним настанням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.
Згідно п. 10 договору, час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
В п.14 договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги , які виконує залізниця для власника колії.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Пунктом 19 вказаного договору передбачено, що останній укладається терміном на п'ять років і діє з моменту його підписання сторонами.
В травні 2017 року залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПАТ "Інгулецький ГЗК" за залізничними накладними №№ 40846933, 40846925, 40818031, 40839110, 40785941, 47421946, 40785966, 40846917, 40839086, 40818031, 40785958, 40846909, 47537782, 40846891, 40846883, 47537725, 40817876, 47593777, 40817868, 47864475, 47864137, 47864053, 47846894, 47859228, 47863956, 47858402, 47863998, 47858378, 47864095, 47846944, 47846563, 47870472, 47864590, 478467,46, 47846613, 47846704, 47870456, 47856885, 47870431, 47846985, 47864483, 47846969, 47858543, 47846878, 47864210, 47858444, 47864582, 47846779, 47846928, 47863311, 47846811, 47846688, 47859152, 47864350, 47863238.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
Відповідно до вимог пунктів 9,10 Правил користування вагонами, вагони за накладними №№ 47843461, 47843487, 47827431, 47827407, 47527593, 47527585, 47527569, 47527551, 47527544, 47527528, 47527494, 47507439, 47507371, 47507298, 47507207, 47507157, 47506977, 47506928,47506712, 47506472, 47506654, 47506274, 47505904, 47505888, 47505870, 47505821, 47505797, 47505771, 47505714, 47505706, 47505698, 47505631, 47505516, 47505607, 47505581, 47503511, 47503289, 475002695, 47502687, 47502661, 47502620, 47502653, 47586946 були затримані на шляху свого прямування через зайнятість колій станції призначення Інгулець, у зв'язку з несвоєчасним їх забиранням відповідачем (вантажоодержувачем) на свою під'їзну колію, на підставі наказів про затримку вагонів: № 801, № 804 на станції Кривий - Ріг Західний Придніпровської залізниці з вантажем на своїх осях, що перевозяться у поїзді № 2707; № 816 на станції Нікополь Придніпровської залізниці та № 823 на станції Чортомлик Придніпровської залізниці затримані вагони №№ голова 61605507 хвіст 65698763 у кількості 64 вагони, індекс поїзда 4600-793-4677, з вантажем на своїх осях, що перевозяться у поїзді № 2609.
За фактом затримки, станціями Кривий ріг-Західний, Нікополь, Чортомлик, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 61, № 63 від 11.05.17р., № 9, № 20 від 17.05.17р. та акти загальної форми ГУ-23 № 61, № 63 від 11.05.17р., № 75, № 282 від 17.05.17р.
Крім того, за вказаним фактом станціями затримки вагонів було складено акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ОСОБА_3 № 800, 804, 805 від 11.05.17р., № 810 від 12.05.17р., № 813 від 12.05.17р., № 836, 840 від 17.05.17р., № 850 від 21.05.17р.
Про затримку вагонів за вказаними наказами, відповідачу були вручені повідомлення про затримку вагонів № 61, 63, 9, 20 (а.с. 37,41, 45, 49).
Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.
На станції призначення Інгулець, залізницею було повідомлено одержувача - ОСОБА_3 "Інгулецький ГЗК" про прибуття на його адресу вантажу та готовність подавання під навантаження, про що свідчить відповідний запис у книзі повідомлень ф. ГУ-2 (а.с.169-181 т.1).
ОСОБА_3 "Інгулецький ГЗК” повинен був забрати вагони на свою під'їзну колію з передавальних колій не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів (п.5 Договору).
Несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції призначення від вантажу, який вже прибув на його адресу, унеможливило виконання залізницею зобов'язань за договором на перевезення (довести вагони на станцію призначення його одержувачу - ОСОБА_3 "Інгулецький ГЗК”). Через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини відповідача, була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.
По прибуттю спірних вагонів, за весь час затримки вагонів на підходах до станції Інгулець та на коліях станції призначення з вини вантажовласника, була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф ГУ-46 № 22059333, 13059297, 14059301, 17059311, 14059299, 21059330, 21059326, 21059329, 21059328, 21059327, 22059332, 22059335, 14059300, 14059298, що складає загальну суму 3 698,16 грн.
Вищезазначена сума розрахована з урахуванням наявності актів ф.ГУ-23, які підтверджували затримку вагонів на коліях станції призначення за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення.
Зазначені вище відомості плати за користування вагонами з боку підприємства відповідача - ОСОБА_3 "Інгулецький ГЗК" підписано із запереченнями, а саме: "З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання на час повідомлення були вільні: вагони подаються понад добовий час".
Несплата відповідачем вказаної вище суми і стала причиною виникнення спору у даній справі.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (ст. 22 Статуту).
Згідно статті 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Статтею 6 Статуту Залізниць визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень й наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно зі статтею 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.98 № 457, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу у день прибуття вантажу або до 12-ої год наступного дня.
Згідно статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін сплачується плата, встановлена тарифом.
Пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1 Порожні приватні власні вагони (саме про такі вагони йдеться в позовній заяві), які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус вантажу, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів.
Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України (далі - Статут), Правилами користування вагонами за користування вагонами (парку залізниць України, парку залізниць інших держав, які належать підприємствам, орендованими) вноситься плата. Пункт 13 зазначених Правил передбачає плату за користування і у разі затримки вагонів під час перевезення, крім тих випадків, які залежать від залізниці.
Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
У відповідності з пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113).
У пункті 1 Правил складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 визначено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.1999 р. N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за N 165/3458).
Пунктом 3 Правил складання актів визначено, що Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
У відповідності до зазначених вимог, як вже було вказано вище, станціями затримки Кривий ріг - Західний, Нікополь, Чортомлик та станцією призначення Інгулець були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розрахована спірна плата за користування вагонами по відомостям ф. ГУ-46.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, між актами загальної форми ГУ-23, що були складені на станції призначення Інгулець, які підтверджують вину відповідача є незначний проміжок часу.
Так, поїзд № 2707 прибув на станцію Кривий Ріг Західний о 09 год. 40хв. 10.05.17 р.
Наказ № 801 видано 11.05.17 р. об 11 год. 08 хв., закінчення затримки за цим наказом відбулося о 13 год. 35 хв. 11.05.17 р.
Цей самий поїзд по станції Кривий ріг - Західний Придніпровської залізниці було затримано о 15 год. 10 хв. 11.05.17 р. за наказом № 804 до 12.05.17 р. 06. год. 40 хв.
Таким чином, час затримки за наказом № 801 розпочнеться з 11.05.17 р. 11 год. 08 хв., а закінчиться - 11.05.17 р. об 11 год. 50 хв., тобто затримка триває 00 год. 42 хв.
Час затримки вагонів за наказом № 804: з 15 год. 10 хв. 11.05.17 р. по 12.05.17 р. 06 год. 40 хв.
Загальний час затримки за вказаними наказами становить 16 год. 12 хв.
Таким чином, при перерахунку плати за користування вагонами до стягнення підлягає сума, яка складає 3 507,36 грн.
З огляду на викладене, вимоги заявлені позивачем підлягають частковому задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, в силу ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.
Письмові заперечення представників комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.
В обґрунтування позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач вказує суду на наявність вільних колій на станції.
Але, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу раніше, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
При цьому, зайнятість приймально-відправних колій, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.
Такі вимоги підтверджені п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р. за № 50/1854, де чітко вказано, що черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи не залізницях України ЦЦ-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005р. № 507 зазначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії.
Крім того, господарський суд погоджується із позицією позивача, викладеною у відповіді на відзив та звертає увагу на те, що а ні в договорі, а ні в іншому жодному правовому чи нормативному акті не зазначено зобов'язання залізниці займати всі колії станції призначення, а також період часу, протягом якого з моменту вивільнення раніш зайнятих колій залізниця зобов'язана здійснити відправлення поїзда, затриманого на підході до станції призначення.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 3 507, 36 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогу закону.
Керуючись статтею 526, 614 Цивільного кодексу України, 22, 42, 46, 71, 76, 119 Статуту залізниць України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна,47, р/р 26009962484942 у відділенні у ПАТ “ПУМБ” м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00190905) на користь публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237, п/р 26002301527468 в філії Дніпропетровське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України, код банку 305482) 3 507 (три тисячі п'ятсот сім гривень) 36 коп. плати за користування вагонами, 1 517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять гривень) 44 коп. судового збору.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 05.02.2018 р.
Суддя ОСОБА_4