вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9353/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідачів:
1. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
2. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії
у присутності представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 35 від 09.01.2018, начальник юридичного відділу;
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 31 від 18.01.2018, представник;
від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 14-66 від 14.04.2017, головний юрисконсульт;
від відповідача-2: ОСОБА_4, довіреність № 007.1Др-122/1217 від 04.12.2017, адвокат;
від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність № 52 від 03.01.2018, провідний юрисконсульт.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (1-й відповідач) та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (2-й відповідач) з позовом зобов'язати 2-го відповідача надавати послуги з розподілу природного газу в опалювальному періоді 2017-2018 років, визнати за позивачем право споживання у жовтні 2017 року - березні 2018 року газу в об'ємі, передбаченому договорами від 26.09.2017 №3259/1718-РО-5, №3250/1718-ТЕ-5, №3253/1718-БО-5, №3256/1718-КП-5 та зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконувати умови договорів 26.09.2017 №3259/1718-РО-5, №3250/1718-ТЕ-5, №3253/1718-БО-5, №3256/1718-КП-5 в частині виділення номінації на постачання природного газу в обсягах, визначених в пунктах 2.1 договорів.
23.11.2017 позивач до судового засідання подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій вказав третім відповідачем ПАТ "Укртрансгаз" та доповнив вимоги до нього - визнати підтвердженим обсяг природного газу на період жовтень 2017 року - березень 2018 року та визнати підтвердженою номінацію на обсяг природного газу з ресурсу НАК "Нафтогаз України" у періоді жовтень 2017 року - березень 2018 року.
В даному випадку позивач збільшив кількість позовних вимог немайнового характеру до особи, яка не була залучена до участі у справі як відповідач, тому заява до розгляду по суті не приймається, суд розглядає вимоги, що викладені в позовній заяві.
1-й відповідач 23.11.2017 надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив та вказав на відсутність порушень прав позивача, оскільки в жовтні 2017 року газ був поставлений, а станом на 15.11.2017 поставлено 14790,00 тис. куб. м.
2-й відповідач також проти позову заперечує.
За клопотанням 1-го відповідача від 23.11.2017 здійснюється фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 23.11.2017 оголошено перерву до 11.12.2017.
11.12.2017 1-й відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, у яких вказав про неможливість прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення вимог, оскільки в ній містяться вимоги до ПАТ "Укртрансгаз", яке не залучене до участі у справі. Також зазначено, що позивач отримує газ, тому порушення його прав відсутнє.
Від ПАТ "Укртрансгаз" 11.12.2017 надійшло клопотання залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.
Судом досліджено зміст вказаного клопотання та прийнято рішення щодо його задоволення.
Ухвалою суду від 11.12.2017 залучено Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а також відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про вжиття заходів до забезпечення позову до наступного судового засідання. Розгляд справи судом відкладеного на 27.12.2017.
Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" 11.12.2017 до суду подано письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) викладено в новій редакції.
У відповідності до п. 9 ч. 1 розділу XI перехідних положень ГПК України у новій редакції справи у судах першої інстанції та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, розгляд цієї справи слід здійснювати за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального та спрощеного).
З огляду на те, що розгляду даної справи по суті було розпочато у судовому засіданні 23.11.2017, тобто до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про необхідність завершення розгляду справи у порядку загального позовного провадження з цієї стадії.
27.12.2017 від 1-го відповідача надійшли доповнення до відзиву, в якому зазначено, що наявні у матеріалах справи докази спростовують твердження позивача щодо порушення його прав та інтересів.
Представники від 1-го відповідача та третьої особи у судове засідання, призначене на 27.12.2017, не з'явились. У зв'язку з неявкою представника третьої особи, клопотанням 1-го відповідача про відкладення розгляду справи на більш пізній термін та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи ухвалою суду від 27.12.2017 відкладено на 16.01.2018.
У судовому засіданні, яке відкладалось, оголошено перерву з 16.01.2018 до 29.01.2018.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд -
Між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - споживач, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник, 1-й відповідач) 26.09.2017 укладено договори про постачання природного газу №3250/1718-ТЕ-5 для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, №3253/1718-БО-5 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, №3256/1718-КП-5 для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання та №3259/1718-РО-5 для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (далі - договори).
Пунктом 1.1 цих договорів визначено, що постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
За умовами п. 2.1 договорів постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до:
69130,0 тис.куб.м. - за договором №3250/1718-ТЕ-5 від 26.09.2017;
18020,0 тис.куб.м. - за договором №3253/1718-БО-5 від 26.09.2017;
10380,0 тис.куб.м. - за договором №3256/1718-КП-5 від 26.09.2017;
6,0 тис.куб.м. - за договором №3259/1718-РО-5 від 26.09.2017.
Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному місяці, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до Розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в п. 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (п. 2.3 договорів).
Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу (п. 2.4 договорів).
Пунктом 2.6 договорів обумовлено, що розподіл (транспортування) природного газу за цими договорами здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ "Криворіжгаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).
Порядок та умови передачі природного газу визначені розділом 3 вказаних договорів постачання.
Так, пунктом 3.2 договорів передбачено, що постачання природного газу здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимоги пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187.
У разі невиконання споживачем вимог пункту 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію для споживача), при цьому передача природного газу не здійснюється (п. 3.3 договорів).
Відповідно до п. 3.4 договорів постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи з урахуванням інформації щодо балансування в більшу чи меншу сторону. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем вимог пункту 12 Положення.
За умовами п. 3.5 договорів постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації (крім випадків, коли номінація не надається) повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення па електронну адресу, зазначену у розділі 13 договору.
Також, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - оператор ГРМ, 2-й відповідач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - споживач, позивач) було укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір розподілу) шляхом підписання заяви-приєднання №0942039І54АТ016 від 01.01.2016 до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, розміщеного на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: http://kr.104/ua, та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності КП "Редакція КМКГ "Червоний гірник" від 31.12.2015.
Пункт 1.1 договору розподілу регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно з п. 2.1 договору розподілу за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Пунктом 3.1 договору розподілу встановлено, що санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.
Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником.
За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Відповідно до п. 3.2 договору розподілу за наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.
За умовами п. 7.1 договору розподілу оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об'єкта та передачу належних споживачу об'ємів природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.
Споживач, у свою чергу, у відповідності до підпункту 5 пункту 7.4 договору розподілу зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Пунктом 9.1 договору розподілу передбачено, що оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: відсутності підтвердженого обсягу природного газу у споживача або перевищення його місячного підтвердженого обсягу природного газу; несанкціонованого відбору природного газу, крім перевищення добового підтвердженого обсягу природного газу.
Крім того, 31.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - газотранспортне підприємство, третя особа) та позивачем, як замовником, було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №16/51-ТКЕ-КР (далі - договір на транспортування), відповідно до пункту 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника, отриманого від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
За умовами п. 2.1 договору на транспортування підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (підтвердженого обсягу).
Згідно з п. 11.1 договору на транспортування цей договір діє до 31.12.2016 і вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, однією з підстав для постачання природного газу споживачу є наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача. І, за твердженням позивача, КПТМ "Криворіжтепломережа" як споживач природного газу, з урахуванням вимог Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил №2496 та постанови Кабінету Міністрів №187 від 22.03.2017 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", має право отримувати природний газ у відповідному опалювальному періоді виключно від постачальника, на якого покладені спеціальні обов'язки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у порушення укладених договорів постачання природного газу №3250/1718-ТЕ-5, №3253/1718-БО-5, №3256/1718-КП-5 та №3259/1718-РО-5 від 26.09.2017, постанови Кабінету Міністрів №187 від 22.03.2017 1-м відповідачем - НАК "Нафтогаз України" не була виділена номінація на обсяг природного газу, погоджений у п. 2.1 вищевказаних договорів, чим порушено права КПТМ "Криворіжтепломережа" на споживання природного газу, який мав бути реалізований постачальником споживачу. У зв'язку з невиконанням НАК "Нафтогаз України" обов'язку щодо подання номінацій, у 2-го відповідача - ПАТ "Криворіжгаз" відсутня правова підстава для надання послуг із розподілу природного газу позивачу, чим також порушується право КПТМ "Криворіжтепломережа" на отримання відповідних послуг за договором.
Вказані обставини зумовили звернення КПТМ "Криворіжтепломережа" до суду із даним позовом, в якому позивач просить суд: зобов'язати 2-го відповідача надавати послуги з розподілу природного газу в опалювальному періоді 2017-2018 років; визнати за позивачем право споживання у жовтні 2017 року - березні 2018 року газу в об'ємі, передбаченому договорами №3259/1718-РО-5, №3250/1718-ТЕ-5, №3253/1718-БО-5, №3256/1718-КП-5 від 26.09.2017 та зобов'язати 1-го відповідача виконувати умови договорів №3259/1718-РО-5, №3250/1718-ТЕ-5, №3253/1718-БО-5, №3256/1718-КП-5 від 26.09.2017 в частині виділення номінації на постачання природного газу в обсягах, визначених в пунктах 2.1 договорів.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначені Законом України "Про ринок природного газу".
На виконання пункту 17 частини третьої статті 4 цього Закону розроблені та затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), №2496 від 30.09.2015 Правила постачання природного газу (далі - Правила), що регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - оператори ГРМ/ГТС) (п. 1 розділу І Правил).
Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та операторів ГРМ/ГТС (п. 2 розділу І Правил).
Пунктом 2 розділу ІІ Правил передбачені підстави для постачання природного газу споживачу, зокрема:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ, та присвоєння споживачу оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГТС, та присвоєння споживачу оператором ГТС персонального EIC-коду як суб'єкта ринку природного газу;
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
При цьому, як визначено Кодексом газорозподільних систем, підтверджений обсяг природного газу - це об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" постановою Кабінету Міністрів України №187 від 22.03.2017 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення). Вказане Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.
Відповідно до даного Положення КПТМ "Криворіжтепломережа" є постачальником теплової енергії споживачам міста Кривий Ріг - населенню та релігійним організаціям, а постачальником природного газу для вироблення позивачем теплової енергії є НАК "Нафтогаз України".
Підпунктом 4 пункту 3 Положення встановлено обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору) на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.
Пунктом 12 Положення передбачено, що виробник теплової енергії має право до 1 квітня 2018 р. придбавати природний газ для категорій використання природного газу, визначених підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, у НАК "Нафтогаз України" за таких умов:
- укладення виробником теплової енергії з НАК “Нафтогаз України” договору постачання природного газу відповідно до законодавства;
- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК “Нафтогаз України” за використаний природний газ; або
відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий до 1 січня 2017 р. природний газ з урахуванням сум оформлених та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ; або
станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівень розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з урахуванням суми нарахованих та не профінансованих пільг і субсидій згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків; або
наявність укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором в рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; або
надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).
При цьому графіки погашення заборгованості, надані виробниками теплової енергії та прийняті НАК "Нафтогаз України" відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 79, ст. 2651), використовуються для цілей цього Положення та не підлягають зміні або корегуванню, крім випадків участі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій у процедурі врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, визначеній Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", в частині реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов пункту 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу позивачем укладено договори постачання, розподілу та транспортування природного газу. Разом з тим, у позивача перед 1-м відповідачем станом на 16.11.2017 року наявна заборгованість в сумі 823,9 млн. грн (т. 2, а.с. 5). Однак, як вказує 1-й відповідач у відзиві на позов, позивач виконує платежі відповідно до графіка погашення заборгованості, що є однією з обов'язкових вимог пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Тож, суд доходить висновку про наявність визначених вимогами пункту 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу та пункту 12 Положення підстав для постачання позивачу 1-м відповідачем природного газу в порядку та на умовах, передбачених договорами постачання, шляхом підтвердження планових обсягів газу (надання номінацій).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Місячна номінація згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Пунктами 1-3 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортної системи передбачено, що для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.
Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів. Місячна номінація додатково містить аналогічну інформацію як для номінації, але у розрізі кожної доби.
Відповідно до п. 2 глави 2 розділу XI Кодексу газотранспортної системи місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.
На виконання умов договорів постачання природного газу 1-м відповідачем як у жовтні, так і в листопаді 2017 року були виділені номінації, про що свідчать листи на адресу третьої особи щодо врахування номінацій постачання обсягів природного газу №26-7273/1.8-17 від 05.10.2017 (т. 2, а.с. 6); №26-7348/1.2-17 від 09.10.2017 (т. 2, а.с. 50); №26-7530/1.2-17 від 19.10.2017 (т. 2, а.с. 129); №26-8094/1.2-17 від 09.11.2017 (т. 3, а.с. 1); №26-8193/1.8-17 від 16.11.2017 (т. 3, а.с. 116).
Факт поставки природного газу за договорами підтверджується підписаними між позивачем та 1-м відповідачем без заперечень та зауважень актами приймання-передачі природного газу у жовтні-листопаді 2017 року, у тому числі:
- від 31.10.2017 в обсязі 2385,451 тис. куб. м.- за договором №3250/1718-ТЕ-5 від 26.09.2017;
- від 31.10.2017 в обсязі 388,468 тис. куб. м.- за договором №3253/1718-БО-5 від 26.09.2017;
- від 31.10.2017 в обсязі 58,733 тис. куб. м.- за договором №3256/1718-КП-5 від 26.09.2017;
- від 31.10.2017 в обсязі 0,053 тис. куб. м.- за договором №3259/1718-РО-5 від 26.09.2017;
- від 30.11.2017 в обсязі 10633,951 тис. куб. м.- за договором №3250/1718-ТЕ-5 від 26.09.2017;
- від 30.11.2017 в обсязі 2729,198 тис. куб. м.- за договором №3253/1718-БО-5 від 26.09.2017;
- від 30.11.2017 в обсязі 813,173 тис. куб. м.- за договором №3256/1718-КП-5 від 26.09.2017;
- від 30.11.2017 в обсязі 0,798 тис. куб. м.- за договором №3259/1718-РО-5 від 26.09.2017,
а також підписаними між позивачем та 2-м відповідачем актом №КР000004551 від 30.11.2017 наданих послуг з розподілу природного газу в листопаді 2017 року в загальній кількості 14177,12 тис. куб.м.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування покладено на сторони, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 77 цього Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтями 76, 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; достатніми - докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд звертає увагу на те, що обсяги природного газу, визначені пунктами 2.1 договорів постачання, є орієнтовними (плановими), а фактичні обсяги поставки кожного місяця узгоджуються сторонами в актах приймання-передачі природного газу. До того ж, обов'язок 1-го відповідача з постачання природного газу не є абсолютним і обмежується умовами пункту 12 Положення, у даному випадку - динамікою рівня заборгованості позивача за раніше спожитий природний газ.
Позивачем не надано суду доказів відмови 1-го відповідача від виконання умов договорів постачання щодо підтвердження планових обсягів постачання природного газу, доказів фактичного припинення (обмеження) газопостачання в опалювальному періоді 2017 року, доказів незгоди з прийняттям фактично спожитих обсягів газу, які не відповідають плановим. За доводами 1-го відповідача позивач, з урахуванням достатньо теплих погодних умов під час опалювального сезону 2017 року, споживав газ у потрібній йому кількості і сам зазначив цю кількість в актах передачі, з чим він погодився, підписавши акти. Отже, позивачем у встановленому законом порядку не доведено факту порушення його прав на момент подання позову до суду в частині невиконання 1-м відповідачем обов'язків із підтвердження обсягів поставки газу споживачу за договорами постачання природного газу №3250/1718-ТЕ-5, №3253/1718-БО-5, №3256/1718-КП-5, №3259/1718-РО-5 від 26.09.2017 та в частині невиконання 2-м відповідачем його обов'язків із розподілу природного газу за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 в обсягах номінацій, виділених постачальником.
Таким чином, суд не може прийняти в якості доказу порушення прав позивача повідомлення від 2-го відповідача вих. №1152-Т від 19.10.2017 про припинення (обмеження) газопостачання, оскільки ані у жовтні, ані в листопаді 2017 року газопостачання об'єктів позивача не припинялося і ним отримано природний газ в узгоджених із постачальником обсягах.
З огляду на викладене, судом під час вирішення спору не встановлено факту порушення прав позивача на момент його звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття ст. 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту лише порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
З урахуванням вказаних норм права суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, що звернулася за захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Такої правової позиції дотримується Верховний суд України у постановах від 25.12.2013 у справі №6-94цс13 та від 24.05.2017 у справі №6-951цс16.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на необхідність захисту його прав шляхом визнання права на споживання природного газу за договорами постачання, у тому числі, у періодах опалювального сезону 2017-2018 років, які ще не настали, та зобов'язання відповідачів виконувати умови договорів постачання та розподілу природного газу в опалювальному періоді 2017-2018 років, який триває включно до березня 2018 року. Тобто позивач просить захистити його права, факту порушення яких на момент подання позову судом не встановлено, а також права, щодо яких невідомо чи відбудеться таке порушення у майбутньому. Також є неможливим визнання права позивача на споживання газу у періоди, які вже минули та зобов'язання відповідача рішенням суду, яке приймається у січні 2018 року, виконувати поставки газу у жовтні, листопаді, грудні 2017 року.
Підписавши договори відповідач і так взяв на себе зобов'язання виконувати умови цих договорів виходячи зі змісту самих договорів так і відповідно до норм законодавчих актів, що регулюють порядок виконання договорів.
Крім того, сформульовані позивачем засоби захисту є абстрактними і не відповідають ані умовам договору, ані вимогам закону.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Однак, у даному випадку суд обмежений у визначені такого способу захисту, оскільки визнання прав позивача на споживання природного газу у періодах, що не настали, суперечить вимогам пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу у зв'язку з вірогідністю майбутнього порушення позивачем умов, встановлених даним пунктом, необхідних для покладення відповідного обов'язку на НАК "Нафтогаз України".
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", задоволенню не підлягають за недоведеністю обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та невідповідністю обраного способу захисту вимогам закону.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується ст.ст. 123 та 129 Господарського процесуального кодексу України та враховує наступне.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за подання позову у сумі 4800,00 грн та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4423 від 01.11.2017 і №4422 від 01.11.2017 відповідно.
Також, за подання заяви про уточнення позовних вимог, яку судом не прийнято до розгляду, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3200,00 грн на підставі платіжного доручення №4907 від 20.11.2017.
Отже, з урахуванням розглянутих вимог, судом встановлено, що на час прийняття рішення у справі має місце переплата судового збору у сумі 3200,00 грн.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору, зокрема пунктом 1 частини першої якої визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті 5600,00 грн судового збору (4800,00 грн - за подання позову та 800,00 грн - за подання зави про забезпечення позову) покладаються на позивача, а у сумі 3200,00 грн - підлягають поверненню останньому за умови подання ним відповідного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
3. Судові витрати по сплаті 5600,00 грн судового збору покласти на позивача.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 06.02.2018.
Суддя В.Д. Воронько