вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.01.2018м. ДніпроСправа № 904/13/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О
за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А.
У справі:
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)
до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (м. Дніпро)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 16.01.2017
від відповідача: ОСОБА_2, дов. №61 від 03.01.2017
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» звернулось з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у сумі 12615,85грн, з яких: 10304,32грн - основний борг, 2127,50грн - інфляційні втрати, 648,55грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати за отримані житлово-комунальні послуги за період з 03.07.2014 по 01.12.2016 у сумі 10304,32грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг і ТОВ «УЮТ-2011» не скористалося своїм правом звернутися до суду щодо укладення відповідного договору. Нарахування спірної суми є безпідставним.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 по справі №904/7872/16 у позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 у справі № 904/13/17 скасовано, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 10304,32грн, інфляційні витрати - 2311,53грн, судовий збір за подання позовної заяви - 1378грн та судовий збір за подання апеляційної скарги - 1515,80грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 вказані рішення та постанова скасовані з направленням справи до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Зазначено, що відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції послався на відсутність договірних відносин між сторонами, а тому позивачем безпідставно нарахований борг.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний суд зазначив, що за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Вищий господарський суд України вказав на передчасність наведених висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судами та вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує позов тим, що відповідачем не було оплачено за отримані ним житлово-комунальні послуги саме за період з 03.07.2014 по 01.12.2016.
Але суди не звернули уваги на наявний в матеріалах справи лист начальника управління комунальної власності міста виконкому міськради від 20.10.2016 № 3688 про те, що відповідач в приміщенні по вул. Черкасова 21 обліковується на балансі УБЖП виконкому міської ради, перебуваючи в орендованому користуванні ГУ Державної міграційної служби в Дніпропетровській області згідно з договорами оренди від 12.05.2015 №22/57, від 12.09.2016 №2258.
При цьому, копії цих договорів оренди наявні в матеріалах справи.
Отже, суди попередніх інстанцій повинні з'ясувати чіткий період знаходження відповідача в будівлі в яку позивач надає комунальні послуги.
Встановити, чи знаходився відповідач за адресою вул. Черкасова 21 з 03.07.2014 по 12.05.2015, чи отримував комунальні послуги в зазначений період та чи було це на договірних правовідносинах.
Крім того, у справах про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання стаття 625 ЦК України до правовідносин, які виникають на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», застосуванню не підлягає. Крім того, стягнення на підставі статті 625 ЦК України вказаної заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми Законом України «Про житлово-комунальні послуги», у тому числі пунктом 10 частини третьої статті 20 цього Закону, не передбачено.
Саме вказані обставини були підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 і постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та направлення справи на новий розгляд.
Позивач при новому розгляді змінив вимоги та вказує на необхідність стягнення з відповідача 11790,71грн - основного боргу, 2127,50грн - інфляційних втрат, 648,55грн - 3% річних.
Додатково до доводів, викладених в позовній заяві, ТОВ «УЮТ-2011» зазначає, що на адресу відповідача неодноразово направлялися претензії про оплату заборгованості та проект договору про надання послуг з утримання будинків, які залишені без відповіді. Доказами надання послуг є акти здачі-прийняття, рахунки та помісячна інформація про витрати по будинку.
Відповідач при новому розгляді справи заперечує проти позову та зазначає, що:
- сторонами не укладався договір на оплату житлово-комунальних послуг і в чинному законодавстві існує пряма вказівка на обов'язковість укладання такого договору;
- позивач не звертався до суду щодо укладення договору;
- територіальний підрозділ державної міграційної служби не отримував житлово-комунальних послуг від позивача;
- в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок спірної суми;
- в наданих позивачем актах виконаних робіт та рахунках міститься неправдива інформація та відсутні обґрунтовані обставини розрахунку;
- відповідач не є співвласником житлового/нежитлового приміщення, яке обслуговує позивач;
- територіальний підрозділ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області знаходився за адресою: вул. Черкасова, 21, Кривий Ріг, згідно з договорами оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 12.05.2015 №22/57, від 29.09.2016 №22/58, які не містять обов'язку відповідача сплачувати за послуги з ремонту приміщення, прибирання прилеглої території;
- нараховані основний борг, 3% річних та інфляційні втрати є безпідставними;
- в постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017 зазначено, що стягнення на підставі статті 625 ЦК України заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми Законом України «Про житлово-комунальні послуги», у тому числі пунктом 10 частини третьої статті 20 цього Закону, не передбачено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
Третя особа вказує на відсутність будь-якого відношення до договору щодо житлово-комунальних послуг між сторонами та просить розглянути справу без участі її представника.
Третя особа не забезпечила явку представника в судове засідання.
В судовому засіданні 23.01.2018 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
01.11.2013 між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради (Замовник) і ТОВ «УЮТ-2011» (Управитель) було укладено договір про надання послуг з управління будинку, спорудою або групою будинків і споруд у Тернівському районі (житловий масив Північного ГЗК, рудник Леніна).
Згідно з пунктом 1 вказаного договору, предметом договору є передача замовником управителю функцій управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуг), а замовник надає право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодувати здійсненні ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду.
Відповідно до п. 2 договору, мета договору є управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд на території відповідного району створення мешканцям будинку належних умов проживання згідно з діючими стандартами, нормативами, нормами та правилами.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що управитель зобов'язаний укладати зі споживачами договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.
З 03.07.2014 ТОВ «УЮТ-2011» здійснює функції з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд на території Тернівського району, забезпечення функціонування будинку, споруди або групи будинків та прибудинкових територій відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, забезпечення потреб власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Зокрема, на обслуговувані ТОВ «УЮТ-2011» знаходиться житловий будинок № 21 по вул. Черкасова у м. Кривому Розі, в якому Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області) є орендарем нежитлового приміщення № 1 загальною площею 142,60кв.м., що підтверджується листом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 20.10.2016.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 11790,71грн - основного боргу та відмовити щодо стягнення 2127,50грн - інфляційних втрат і 648,55грн - 3% річних з таких підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В ході вирішення спору встановлено, що відповідач є орендарем приміщення в житловому будинку № 21 по вул. Черкасова у м. Кривому Розі для розміщення територіального підрозділу.
В матеріалах справи містяться договори об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 20.08.2012 №22/59, від 12.05.2015 №22/57, від 29.09.2016 №22/58 укладені між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської рад та Головним управлінням державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.
Згідно з п. 1.1 договору від 20.08.2012 №22/59 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежиле приміщення загальною площею 142,6м2 на 1 поверсі житлового будинку, розташований за адресою: вул. Черкасова, 21 для використання під розміщення службових приміщень Тернівського районного відділу ГУДМС України в Дніпропетровській області, балансоутримувачем якого є управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради. Об'єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею. Використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Пунктом 4.3 договору від 20.08.2012 №22/59 передбачено, що у термін до 15 днів від укладення договору оренди орендар окремо укладає договір на одержання комунальних послуг, енергопостачання, послуг зв'язку безпосередньо з їх постачальником, а на витрати щодо утримання та обслуговування орендованого приміщення з КП «ЖЕО №14».
Відповідно до п. 10.1 договору від 20.08.2012 №22/59 цей договір діє з 20.08.2012 по 19.07.2015 включно.
Згідно з п. 1.1 договору від 12.05.2015 №22/57 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежиле приміщення на першому поверсі житлового будинку загальною площею 137,6м2, розташований за адресою: вул. Черкасова, 21 для використання під розміщення службових приміщень Тернівського районного відділу ГУДМС України в Дніпропетровській області, балансоутримувачем якого є УБЖП виконкому міської ради. Об'єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею. Використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Пунктом 4.4 вказаного договору визначено, що у термін 15 днів від укладення договору оренди орендар окремо укладає договір на одержання комунальних послуг, енергопостачання, послуг зв'язку безпосередньо з їх постачальником, а на витрати по утриманню орендованого приміщення з підприємством, яке визначено управителем житлового будинку, в якому розташований об'єкт оренди.
За умовами п. 10.1 договору від 12.05.2015 №22/57 у відповідності до ст.ст. 180, 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що дія цього договору розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами до його укладення, а саме з 12.05.2015 по 12.04.2018 включно.
Згідно з п. 1.1 договору від 29.09.2016 №22/58 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежиле приміщення на першому поверсі житлового будинку загальною площею 5,0м2, розташоване за адресою: вул. Черкасова, 21 для використання під розміщення територіального підрозділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області, балансоутримувачем якого є управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради. Об'єкт оренди облаштований водопостачанням, водовідведенням, центральним опаленням, електромережею тощо. Використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Пунктом 4.3 договору від 29.09.2016 №22/58 визначено, що у термін 15 днів від укладення договору оренди орендар окремо укладає договір на одержання комунальних послуг, енергопостачання, послуг зв'язку безпосередньо з їх постачальником, а на витрати по утриманню орендованого приміщення з підприємством, яке визначено управителем житлового будинку, в якому розташований об'єкт оренди.
Відповідно до п. 10.1 договору від 29.09.2016 №22/58 цей договір діє з 12.09.2016 по 12.08.2019 включно.
Таким чином, територіальний підрозділ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області знаходився за адресою: вул. Черкасова, 21, Кривий Ріг, згідно договорами оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 20.08.2012 №22/59, від 12.05.2015 №22/57, від 29.09.2016 №22/58.
За період з 03.07.2014 по 01.11.2017 позивачем були надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території на загальну суму 11790,71грн за адресою вул. Черкасова, 21, м. Кривий Ріг, тобто за адресою, за якою знаходиться орендований відповідачем об'єкт.
На підтвердження надання послуг позивачем надано акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 11790,71грн: від 31.07.2014 - 359,24грн, 31.08.2014 - 311,88грн, від 30.09.2014 - 359,71грн, від 31.10.2014 - 370,26грн, від 28.11.2014 - 408,71грн, від 31.12.2014 - 376,86грн, від 30.01.2015 - 303,11грн, від 27.02.2015 - 407,96грн, від 31.03.2015 - 348,64грн, від 30.04.2015 - 322,56грн, від 29.05.2015 - 376,66грн, від 30.06.2015 - 399,05грн, від 31.07.2015 - 384,04грн, від 31.08.2015 - 409,55грн, від 30.09.2015 - 334,27грн, від 31.10.2015 - 299грн, від 30.11.2015 - 205,43грн, від 31.12.2015 - 211,30грн, від 31.01.2016 - 146,59грн, від 29.02.2016 - 395,16грн, від 31.03.2016 - 388,70грн, від 30.04.2016 - 398,11грн, від 31.05.2016 - 400,15грн, від 30.06.2016 - 403,67грн, від 31.07.2016 - 407,96грн, від 31.08.2016 - 402,35грн, від 30.09.2016 - 397,26грн, від 31.10.2016 - 392,02грн, від 30.11.2016 - 385,12грн, від 31.12.2016 - 374,52грн, від 31.01.2017 - 204,40грн, від 28.08.2017 - 131,31грн, від 31.03.2017 - 46,98грн, від 30.04.2017 - 46,73грн, від 31.05.2017 - 41,53грн, від 30.06.2017 - 59,26грн, від 31.07.2017 - 293,56грн, від 31.08.2017 - 204,22грн, від 30.09.2017 - 41,71грн, від 31.10.2017 - 42,21грн.
Крім того, в матеріалах справи містяться надані рахунки позивача на загальну суму 11790,71грн: №373 від 31.07.2014 на суму 359,24грн, №365 від 29.08.2014 - 311,88грн, №378 від 30.09.2014 - 359,71грн, №379 від 31.10.2014 - 370,26грн, №379 від 28.10.2014 - 408,71грн, №378 від 31.12.2014 - 376,86грн, №368 від 30.01.2015 - 303,11грн, №369 від 27.02.2015 - 407,96грн, №409 від 31.03.2015 - 348,64грн, №398 від 30.04.2015 - 322,56грн, №391 від 29.05.2015 - 376,66грн, №391 від 30.06.2015 - 399,05грн, №404 від 37.07.2015 - 383,04грн, №408 від 31.08.2015 - 409,55грн, №466 від 30.09.2015 - 334,27грн, №464 від 31.10.2015 - 299грн, №465 від 30.11.2015 - 205,43грн, №469 від 31.12.2015 - 211,30грн, №452 від 31.01.2016 - 146,59грн, №483 від 29.02.2016 - 395,16грн, №496 від 31.03.2016 - 388,70грн, №471 від 30.04.2016 - 398,11грн, №484 від 31.05.2016 - 400,15грн, №473 від 30.06.2016 - 403,67грн, №473 від 31.07.2016 - 407,96грн, №463 від 31.08.2016 - 402,35грн, №461 від 30.09.2016 - 397,26грн, №440 від 31.10.2016 - 392,02грн, №445 від 30.11.2016 - 385,12грн, №426 від 31.12.2016 - 374,52грн, №438 від 31.01.2017 - 204,40грн, №433 від 28.02.2017 - 131,31грн, №457 від 31.03.2017 - 46,94грн, №438 від 31.01.2017 - 204,40грн, №423 від 30.04.2017 - 46,73грн, №447 від 31.05.2017 - 41,53грн, №435 від 30.06.2017 - 59,26грн, №449 від 31.07.2017 - 293,56грн, №448 від 31.08.2017 - 204,22грн, №441 від 30.09.2017 - 41,71грн, №431 від 31.10.2017 - 42,21грн.
Однак, відповідачем не було сплачено заборгованість. Сума основного боргу складає 11790,71грн.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг як на підставу для відмови в позові..
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Недійсність договору з водопостачання і водовідведення у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.
Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Суд зазначає, що позивачем неодноразово направлялися відповідачу проекти договорів про відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення.
Однак, відповідачем договір укладено не було.
Також, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про недоведеність позивачем факту надання послуг.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що послуги з утримання будинку і прибудинкової території надавалися всьому будинку, а не одноособово конкретному споживачу, всі власники і користувачі житлових і нежитлових приміщень приймають пропорційну участь в оплаті вказаних послуг.
Надання послуг підтверджується наведеними актами здачі-прийняття робіт та помісячною інформацією про витрати по зазначеному будинку за період з 03.07.2014 по 01.11.2017.
Відповідно до п. 2.3 Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структури цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обслуговування її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальної громади, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №390 від 30.07.2012, помісячна інформація про виконані роботи із зазначенням назви послуги, об'ємів та вартості робіт опублікована на сайті Криворізького ресурсного центру (http://krogerc.info/ua/komgosp/detail.html), який є офіційним інформаційним ресурсом м. Кривого Рогу.
Нарахування за надані житлово-комунальні послуги проведені на підставі:
- Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
- постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», де зазначено, що тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку інших послуг. Калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі будинку, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи;
- рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 435 від 27.12.2011 в якому визначено перелік робіт на виконання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, періодичність та строки їх виконання, механізм проведення перерахунків. Крім того, рішенням встановлено, що тарифи на послуги для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) визначаються окремо по кожному будинку на рівні, встановленому для населення міста;
- рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 414 від 14.12.2011 - встановлює розмір тарифу на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для населення Тернівського району м. Кривого Рогу по кожному будинку окремо;
- наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».
З урахуванням наведеного, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11790,71грн.
Підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2127,50грн та 3% річних в розмірі 648,55грн є наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати і 3% річних у вказаних сумах нараховані за період з 21.08.2014 по 27.11.2017.
Як зазначалось вище, між сторонами не було укладено відповідного договору, який би встановлював строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, з метою встановлення правомірності визначення позивачем періодів розрахунку вказаних сум, останньому необхідно довести обставини, пов'язані з пред'явленням відповідних вимог про сплату заборгованості.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В розрахунку позивача інфляційних втрат і 3% річних зазначено, що нарахування здійснені у зв'язку з пред'явленням претензій №411 від 05.01.2016 (отримана 28.01.2016), №512 від 17.08.2016 (отримана 25.08.2016).
Однак в матеріалах справи відсутні вказані претензії та докази їх отримання відповідачем.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено належним чином правомірність нарахування вказаних сум.
Стосовно посилань відповідача на те, що стягнення на підставі статті 625 ЦК України заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми Законом України «Про житлово-комунальні послуги», у тому числі пунктом 10 частини третьої статті 20 цього Закону, не передбачено, суд зазначає наступне.
Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української РСР дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
Натомість, відповідно до частини першої статті 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною другою статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
З огляду на те, що в процесі прийняття спеціального закону - Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - зміни до ЦК України Верховною Радою України не розглядалися та не приймалися, стосовно спірних правовідносин норми спеціального закону не можуть конкурувати з нормами основного акту цивільного законодавства.
Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Викладена правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території по справі № 6-59цс13.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 11790,71грн - основного боргу та відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 648,55грн та інфляційних втрат - 2127,50грн.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49027 м. Дніпро, вул. Поля, 1, ідентифікаційний код 37806243) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» (50081 Дніпропетровська область, Кривий Ріг, мкр-н Зарічний, 8а, ідентифікаційний код 37861681) 11790,71грн - основного боргу, 1115,39грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» 2127,50грн - інфляційних втрат, 648,55грн - 3% річних.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.02.2018
Суддя В.О. Татарчук