Справа 688/3678/17
№ 2-а/688/6/18
Рішення
Іменем України
30 січня 2018 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилової Н.К.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Лисої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Шепетівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії,
встановив:
у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову посилається на те, що 05.05.2016 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії нею було подано для відповідача необхідний пакет документів. Обрахунок пенсії проведено із врахуванням страхового стажу 40 років 25 днів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 склав 0,54000. Оскільки з 01.06.1982 року по 01.02.1986 року працювала у колишньому управлінні сільського господарства Шепетівського районного виконавчого комітету Хмельницької області, з 01.02.1986 року по 23.07.1986 року в Шепетівському районному агропромисловому об'єднанні Хмельницької області, а з 01.10.2010 по 10.04.2017 року в управлінні соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації та має 10 років 06 місяців 02 дні стажу державної служби, 30.08.2017 року звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії згідно ЗУ «Про державну службу». Однак, у її призначенні отримала відмову, оскільки стаж державної служби станом на 01.05.2016 року складає лише 9 років 08 місяців 22 дні та є недостатнім для призначення пенсії державного службовця. Вважає дану відмову безпідставною та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо обмеження її у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язати його призначити пенсію на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» з часу звернення за її призначенням.
12.01.2018 року відповідач у відповідності до ст. 162 КАС України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з відсутністю правових підстав для призначення пенсії державного службовця. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, зазначив, що згідно матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 05.05.2016 року та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 30.08.2017 року позивач звернулась до управління з проханням переглянути призначену їй пенсію, оскільки вважає, що має право на призначення пенсії державного службовця. Відповідь на звернення ОСОБА_1 було надано 11.09.2017 року та у призначенні такої пенсії відмовлено, оскільки станом на 01.05.2016 року - день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIIІ, стаж державної служби ОСОБА_1 складає лише 9 років 8 місяців 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії згідно п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону.
17.01.2018 року позивач у відповідності до ст. 163 КАС України подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що формально станом на 01.05.2016 року згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІII їй не вистачає стажу державного службовця, однак відмова у призначенні пенсії державного службовця є несправедливою, оскільки її загальний стаж державного службовця складає 10 років 6 місяців 2 дні.
30.01.2018 року відповідачем у відповідності до ст. 164 КАС України подано заперечення з тих же підстав, що викладені у відзиві.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та суду пояснила, що з 05.05.2016 року отримує пенсію за віком, однак продовжувала працювати на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Шепетівської районної державної адміністрації з метою отримання пенсії державного службовця. 10.04.2017 року вона звільнилась. У зв'язку з тим, що її стаж державного службовця становить 10 років 6 місяців 2 дні, просила позов задовольнити.
Представник відповідача Лиса О.В. у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, викладених у відзиві, запереченнях та просила у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення, матеріали адміністративної та пенсійної справи позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з положеннями Розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон набирав чинності з 1 травня 2016 року, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судом встановлено, матеріалами справи та пенсійної справи підтверджено, що 05.05.2016 року ОСОБА_1 відповідачем призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обрахунок пенсії проведено із врахуванням страхового стажу 40 років 25 днів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 складає 0,54000.
30.08.2017 року позивач звернулась до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про перегляд призначеної пенсії, а саме перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», оскільки має стаж державного службовця 10 років 6 місяців 2 дні.
Листом від 11.09.2017 року № 6852/03 відповідач відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з посиланням на відсутність передбаченого вказаним Заком десятирічного трудового стажу державного службовця станом на 01.05.2016 року, який у позивача становить лише 9 років 8 місяців 22 дні.
Вважаючи таку відмову та дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області незаконними ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи заявлений позов суд зважає на наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну службу» основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1, заведеної 09.08.1977 року, остання з 01.06.1982 року по 01.02.1986 року працювала в управлінні сільського господарства, з 01.02.1986 року по 23.07.1986 року в Шепетівському районному агропромисловому об'єднанні Хмельницької області (РАПО), а з 01.10.2010 по 10.04.2017 року в управлінні соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації. Вказані періоди роботи позивача віднесені відповідачем до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», що визнано у судовому засіданні і представником відповідача Лисою О.В. Отже загальний стаж позивача на посадах державної служби становить вцілому більше десяти років.
Проте, пунктом 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року визначено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців лише тих державних службовців, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, надосягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, оскільки необідною умовою для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 як державному службовцю, яка на день набрання чинності цим Законом займала посаду державної служби є наявність не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, проте з аналізу трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що стаж державної служби позивача станом на 01 травня 2016 року складає менше 10 років, а саме 9 років 8 місяців 22 дні, що знайшло своє підтвердження і у судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», правомірність прийнятого рішення та дій відповідача та відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 244-246, 250, 295 КАС України суд,
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 05.02.2018 року.
Суддя С.В. Козачук