Копія:
Провадження№11-кп/792/86/18
Справа №686/18114/17 Головуючий в 1-ій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ухвала Доповідач ОСОБА_2
01.02.2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 16 листопада 2017 року,
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16 листопада 2017 року, відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році”, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красноставці Чемеровецького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Чемеровецького районного суду від 05 травня 2005 року за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст.75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вироком Чемеровецького районного суду від 31 березня 2011 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудні 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі, який на даний час відбуває покарання у Райківецькій виправній колонії №78.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд своє рішення мотивував тим, що згідно ст.9 ЗУ «Про амністію у 2016 році» та п. в ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, які, зокрема, мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких злочинів. Як слідує з матеріалів клопотання, копії вироку та особової справи, ОСОБА_7 має більше двох судимостей за злочини, які, відповідно до ст.12 КК України, підпадають під ознаки тяжких, а тому не підпадає під дію Закону України “Про амністію у 2016 році”.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою звільнити його від подальшого відбування покарання відповідно до Закону України «Про амністію у 2016 році».
Свої вимоги аргументує тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, несправедливим та незаконним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Звертає увагу на те, що вчинені ним злочини в 2005 році за ч.1 ст.263 КК України, санкція якого передбачала покарання від 2 до 5 років позбавлення волі, а також в 2011 році за ч.2 ст.309 КК України, де санкція також передбачала покарання від 2 до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості, отже він підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році».
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив щодо її задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає в силу наступних підстав.
Згідно п. «в» ст. 9 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 1810-VIІІ, амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 засуджений вироком Чемеровецького районного суду від 31 березня 2011 року за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбування даного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки і до закінчення визначеного судом іспитового строку вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, за який засуджений вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.12.2013 року.
Оскільки ОСОБА_7 вчинив новий умисний тяжкий злочин до закінчення іспитового строку, тому до нього амністія не застосовується.
Крім того, ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» містить пряму заборону застосування амністії до осіб, які вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неможливість застосування до ОСОБА_7 ЗУ «Про амністію у 2016 році» і правомірно відмовив в задоволенні клопотання останнього, однак помилився з підставою такої відмови.
Зокрема, відмовляючи у задоволенні клопотання засудженого про застосування амністії з підстав наявності у нього двох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, місцевий суд не звернув увагу на ту обставину, що один із злочинів, передбачений ч.1 ст.263 КК України, на час його вчинення, відносився до злочинів середньої тяжкості.
На переконання колегії суддів, дане порушення не є істотним, і не несе за собою скасування судового рішення, так як воно по суті заявлених вимог постановлено правильно, адже ОСОБА_7 в силу положень ст.9 ЗУ «Про амністію у 2016 році» позбавлений можливості застосування щодо нього інституту амністії.
На підставі викладеного та керуючись ст.86 КК України, ст.ст. 404, 407, 537 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 1810-VIІІ, колегія суддів,
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 16 листопада 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2 .