копія
Провадження 11-кп/792/83/18
Справа № 686/15114/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст. 186 КК України Доповідач ОСОБА_2
05 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017240010004727 від 10.07.2017 року, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2017 року,-
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 25 жовтня 2017 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, Великоберезнянського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, без освіти, не працюючого, без постійного місця проживання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу положень статті 89 КК України,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 395 грн. 48 коп. витрат на залучення експерта.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , залишено попередню - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахується з 10.07.2016 року, зараховано в строк відбуття покарання час затримання та тримання під вартою з 10.07.2016 року по 24.10.2017 року включно та строк перебування під вартою до набрання вироком законної сили, відповідно до частини 5 статті 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Як вбачається з вироку, 10 липня 2017 року близько 00 години, ОСОБА_8 , перебуваючи на привокзальній площі Залізничного вокзалу станції Хмельницький, що в м. Хмельницькому по вул. Шевченка 60, діючи умисно, з корисливих мотивів, наблизився до ОСОБА_9 та кулаком правої руки наніс три удари в ділянку лівого вуха та виска потерпілого ОСОБА_9 , в результаті чого спричинив ОСОБА_9 , тілесні ушкодження у вигляді: садна шкіри лівої вушної раковини, лівої половини лобної ділянки голови, крововиливи м'яких тканин нижньої повіки лівого ока, лівої скроневої ділянки голови з переходом на перед вушну ділянку обличчя, лівої вушної раковини з переходом в завушну ділянку голови, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, після чого відкрито вирвав із рук останнього велосипед марки «Simplon», вартістю 16295,35 гривень, та покинув місце події.
Таким чином, ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження та матеріальної шкоди на загальну суму 16295,35 гривень.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати вирок і закрити кримінальне провадження. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що ОСОБА_8 наніс удар потерпілому, оскільки останній образив жінку, а велосипед взяв покататися та умислу вчинити грабіж не мав, що підтверджується доказами по справі.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені дослідженими судом доказами, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку.
Сам обвинувачений в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не заперечував, що 10 липня 2017 року перебуваючи на привокзальній площі Залізничного вокзалу станції Хмельницький в м. Хмельницький наніс удар потерпілому, за те що той приставав до його дружини, а потім взяв велосипед та катався на ньому, чого казав неправду, що купив велосипед у ломбарді пояснити не може.
Проте, його показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що 10.07.2017 року в нічний час, він зустрівся з ОСОБА_8 , розговорились, коли підійшли до лавки, останній наніс йому три удари в голову та забрав велосипед. Після цього, він викликав поліцію, яка затримала обвинуваченого.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду показали, що в ніч на 10 липня 2017 року вони чергували на залізничному вокзалі і бачили із вікна другого поверху, як на вулиці, обвинувачений наносить удари потерпілому та забирає велосипед. Вони відразу прибули на місце події, зупинили обвинуваченого, який їм пояснив, що ніяких непорозумінь не має, це просто п'яні розмови і побутовий конфлікт. Проте, потерпілий повідомив, що обвинувачений наніс йому удари та забрав велосипед. Після цього, вони підійшли до ОСОБА_8 , який повідомив, що це його велосипед і він купив його в ломбарді. Дані обставини і розмови були зафіксовані на відеореєстратор.
Та обставина, що під час вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_9 останньому були нанесені тілесні ушкодження, у вигляді: саден шкіри лівої вушної раковини, лівої половини лобної ділянки голови, крововиливи м'яких тканин нижньої повіки лівого ока, лівої скроневої ділянки голови з переходом на перед вушну ділянку обличчя, лівої вушної раковини з переходом в завушну ділянку голови, що могли утворитись від не менше ніж триразової дії тупих твердих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кулаки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, підтверджується даними висновку експерта № 746 від 12.07.2017 року.(а.к.п.59 - 60)
Крім того, об'єктивно вина ОСОБА_8 підтверджується даними протоколу огляду місця події від 10.07.2017 року із фототаблицями, згідно якого зафіксовано місце події та майно - велосипед, який був вилучений у ОСОБА_8 (а.к.п. 41-47)Дане вилучене майно визнано речовим доказом за постановою слідчого від 10.07.2016 року.(а.к.п. 55) Згідно даних висновку експерта за № 615т від 14.07.2017 року ринкова вартість велосипеда марки «Simplon», на 10.07.2017 року становить 16295 гривень 35 копійок.(а.к.п.50-54)
Як вбачається з протоколу огляду предметів від 14 липня 2017 року та відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що це його велосипед і він його купив в ломбарді.(а.к.п.65-66)
Також, згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 18 липня 2017 року, потерпілий показав, де було вчинено злочин і за яких обставин.(а.к.п. 68-50)
Обвинувачений ОСОБА_8 був затриманий після того як на нього вказав потерпілий, що підтверджується протоколом затримання від 10.07.2017 року.(а.к.п.36-38)
Аргументи захисника, що ОСОБА_8 не мав умислу на грабіж, а велосипед взяв покататися, спростовується зібраними по справі доказами. ОСОБА_8 після вчинення насильства над потерпілим, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, в присутності потерпілого та свідків, відкрито, проти волі потерпілого заволодів (викрав) майном, яке йому не належало, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій.
Суд оцінивши наведені докази у їх сукупності вірно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) поєднаного із насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Проте кваліфікуюча ознака вчинення злочину повторно вміняна обвинуваченому, безпідставно.
Згідно ч.2 ст. 404 КПК України с уд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до ч.4 ст.32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.
Згідно положень ч.1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються, особи засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 судимий 21 листопада 2014 року Великоберезнянським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 04.02.2016 року ОСОБА_8 звільнений від покарання по закінченню іспитового строку.
Будь яких даних про те, що ОСОБА_8 за вироком суду притягувався до кримінальної відповідальності в матеріалах кримінального провадження не має, не надав таких і прокурор.
За таких обставин, вирок суду підлягає зміні у частині кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст. 186 КК України, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягав застосуванню, оскільки судом безпідставно вміняна кваліфікуюча ознака повторність злочинних дій.
Виключення зазначеної кваліфікуючої ознаки не впливає на висновки суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.186 КК України, яке призначено з дотриманням загальних засад передбачених ст. 65 КК України у виді позбавлення волі, у мінімальному розмірі передбачених частиною статті закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_8 в порядку ч.2 ст. 404 КПК України, змінити.
Виключити із мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку складу злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - повторність.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2