Справа № 680/74/18
№2-а/680/6/18
"06" лютого 2018 р. смт.Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :
головуючої судді - Польової В.Є. ,
з участю секретаря судового засідання - Максимчука С.М. ,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття справи.
У підтвердження позову посилається на незаконність вказаної вище постанови, оскільки у ній не вірно вказано місце вчинення правопорушення, не зазначено яким технічним засобом здійснено фотографування, порушено порядок розгляду справи: не оголошено яка справа розглядається, хто притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснено права та обов'язки, не досліджувались докази, не надано можливості скористатись правовою допомогою, знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, заявляти клопотання. Постанова винесена на стоянці, що є неприпустимим з огляду на рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року, оскільки призводить до порушення його прав. Пояснив, що правопорушення не вчиняв, оскільки зупинка транспортного засобу була вимушеною у зв'язку із спрацюванням охоронної сигналізації під час руху автомобіля та необхідністю її відключення, однак дана обставина не була врахована працівником поліції при винесенні постанови.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та додав, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки умислу на зупинку автомобіля в зоні дії дорожнього знака «Зупинка заборонена» у нього не було, автомобіль зупинився самостійно, оскільки сигналізація заглушила мотор.
Відповідач в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Заяв та клопотань від позивача не надходило.
Відповідач в ході розгляду справи заявив клопотання про надання можливості роздрукувати фотофіксацію події, долучити до матеріалів справи та дослідити у судовому засіданні, яке судом відхилено у зв'язку із тим, що докази подаються до початку розгляду справи по суті, про що було роз'яснено учасникам справи ухвалою про відкриття провадження.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.
Згідно з постановою серії БР №618107 від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 19 січня 2018 року о 13 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом DAEWОО FSO LANOS TF69Y, д.н.з. НОМЕР_1 , в смт. Нова Ушиця по вул. Українська, 1 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знака 3.34 (Зупинку заборонено), чим порушив п. 8.4. «в» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно із ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
З визначення наявного в Правилах дорожнього руху України випливає, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» - забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Суд вважає, що водій здійснюючи той чи інший маневр, і зокрема зупинку транспортного засобу, в першу чергу повинен керуватися Правилами дорожнього руху і дотримуватись цих правил.
Відповідачем у судовому засіданні не було надано будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в тому числі фотоматеріалів, про наявність яких зазначено у спірній постанові.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що у постанові не вірно зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення - вул. Українська, 1 смт. Нова Ушиця, оскільки зазначена адреса знаходиться на протилежній стороні вулиці, на яку зона дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена» не поширюється.
За наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адмінправопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у тому числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачено шляхом оскарження постанови у справі про адмінправопорушення до суду. Тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє.
Посилання позивача на те, що складання постанови на місці вчинення порушення (на капоті службового автомобіля ) є порушенням вимог ст. 276 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а саме за місцезнаходженням органу уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, про що вказав Конституційний Суд України у рішенні від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 року суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП у пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Конституційний Суд України у пункті 2.3 мотивувальної частини вказаного рішення зазначив, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Проте, вказане Рішення Конституційного Суду України ухвалено до внесення змін до законодавства про адміністративні правопорушення Законом України від 14 липня 2015 року №596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», яким розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
Так, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до частин 2-4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, аналіз законодавчих норм та рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення такого правопорушення.
Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У ч. 1 ст. 72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із викладеного, відповідачем не надано, а судом не здобуто належних доказів того, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема, умислу на вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, судом встановлено, що постанова винесена відповідачем з істотним порушеннями вимог КУпАП, - не вірно зазначено місце вчинення правопорушення, постанова у п. 8 містить посилання про проведення фотофіксації, з якою позивача ознайомлено не було та суду не надано, тому враховуючи всі обставини, що мають значення для справи, постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст.ст.2,5, 72-77, 90, 241,242,244, 245, 246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позовну заяву - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 618107 від 19 січня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1, місце перебування: вул. Шевченка, 97, с. Глібічок, Новоушицького району, Хмельницької області, РНОКПП - НОМЕР_2.
Відповідач: Інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, молодший лейтенант поліції ОСОБА_2, місцезнаходження: вул. Українська, 3 , смт. Нова Ушиця, Хмельницької області , спеціальний жетон №0066026, посвідчення серії ХМП №004362 дійсне до 15 грудня 2021 року.
Суддя: ОСОБА_3