Справа № 683/2809/17
2/683/190/2018
29 січня 2018 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
при секретарі Борикіній Л.В.
розглянувши у судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, втрат від інфляції, процентів за користування коштами, пені,
ОСОБА_1 у листопаді 2017р. звернувсь з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 85 000 грн. за договором позики, 8798,08 грн. процентів за користування грошовими коштами (пені), 2033,01 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 8670 грн. втрати від інфляції, 3570,02 судових витрат, з яких 1070,02 грн. судового збору та 2500 грн. витрати на правову допомогу. В обґрунтування позову посилавсь на те, що ОСОБА_3 позичив у нього в борг 15 квітня 2016 року 10 000 грн., 15 серпня 2016 року - 75000 грн. та зобов'язувався повернути борг до 12 січня 2017 року, про що написав відповідну розписку, але борг не повернув. В зв'язку з цим, підлягає стягненню з відповідача крім боргу в сумі 85 000 грн., також і 8798,08 грн. процентів за користування грошовими коштами (пені), 2033,01 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 8670 грн. втрати від інфляції, 3570,02 судових витрат, з яких 1070,02 грн. судового збору та 2500 грн. витрати на правову допомогу.
Позивач звернувсь до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, з вищенаведених підстав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явивсь повторно, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності, тому суд, за згодою позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 позичив у позивача ОСОБА_1 у борг 15 квітня 2016 року 10 000 грн. та 15 серпня 2016 року - 75000 грн. та зобов'язувався повернути борг до 12 січня 2017 року, про що власноручно написав відповідну розписку, але зазначені кошти не повернув.
Вказані обставини підтверджуються даними квитанції №57 від 15 квітня 2016 року АТ УкрСиббанк про переказ ОСОБА_1 для ОСОБА_2 10 000 грн. (а.с.17) та написаною власноручно 15 серпня 2016 року відповідачем ОСОБА_2 розпискою про отримання від ОСОБА_1 у борг 75 000 грн. (а.с.18).
Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
В зв'язку з тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу - 85 000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша стаття 1050 ЦК України).
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ОСОБА_3 не виконав зобов'язання за договором позики від 15 серпня 2016 року, тому відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України з нього на користь позивача підлягає стягненню 8798,08 грн. процентів за користування грошовими коштами (пені), 2033,01 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 8670 грн. втрати від інфляції,
Відповідно до Листа Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що становлять відповідний період, перемножити між собою.
Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно і публікуються в газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними.
Сума процентів за прострочення повернення позики в розмірі 13 000 грн., передбачених статтею 625 ЦК України складає суму в розмірі 1162,52 грн.
Інфляційне збільшення суми боргу за прострочення повернення позики в розмірі 85 000 грн., передбачених статтею 625 ЦК України складає суму в розмірі 8670 грн.
Сума процентів за прострочення повернення позики в розмірі 85 000 грн., передбачених статтею 625 ЦК України складає суму в розмірі 8798,08 грн.
Крім того, у відповідності до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Сума процентів у відповідності до статті 1048 ЦК України складає 2033,01 грн.
За вищевказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 107 421,09 грн. з яких: 85 000 грн. боргу за договором позики, 8798,08 грн. процентів за користування грошовими коштами (пені), 2033,01 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 8670 грн. втрати від інфляції, 3990,2 судових витрат (1070,02 грн. судового збору + 2500 грн. витрати на правову допомогу + 420 грн. оплата оголошення у засобах масової інформації про виклик відповідача).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85 000 грн. боргу за договором позики, 8798,08 грн. процентів за користування грошовими коштами (пені), 2033,01 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 8670 грн. втрати від інфляції, 3990,2 судових витрат, а всього 107 421,09 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянинівський районний суд.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: