Справа № 761/1501/14-к
Провадження № 1-кс/761/1924/2014
Іменем України
20 лютого 2014 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна.
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 28.10.2013 у кримінальному провадженні №12013110130000010 за ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України накладено арешт на нежиле приміщення загальною площею 360, 9 кв.м, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , частина якого площею 155,6 кв. м. належить ОСОБА_5 12.02.2014 заявникові стало відомо про закриття 04.02.2014 кримінального провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Оскільки ні власник майна ОСОБА_5 , ні його представник не були присутніми під час розгляду клопотання про накладення арешту останній просив скасувати накладений арешт.
Крім того, як вважає заявник, у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження потреба відпала.
У судовому засіданні представник власника майна просив задовольнити клопотання з підстав, які в ньому наведені, додавши, що він звертався з відповідною заявою до прокурора, однак останній запевнив його, що дане питання необхідно вирішувати у суді.
Слідчий СВ ЛВ Управління на Південно-Західній залізниці ОСОБА_4 не заперечував проти скасування арешту, підтвердив, що кримінальне провадження №12013110130000010 за ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України закрито у з'вязку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, слідчого, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 174 КПК України передбачено, що власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Цією ж статтею визначено, що арешт може бути скасовано за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Статтею 283 КПК визначений вичерпний перелік форм закінчення досудового розслідування, однією з яких є закриття кримінального провадження.
Наведене свідчить, що рішенням про закриття кримінального провадження закінчується стадія кримінального судочинства - досудове розслідування.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК до повноважень слідчого судді віднесений контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У силу ч.3 ст.26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його компетенції.
Сукупність зазначеного приводить до висновку, що після закриття кримінального провадження слідчий суддя вправі розглядати лише ті питання, які прямо віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, розгляд питання щодо скасування арешту майна після закриття кримінального провадження перебуває поза компетенцією слідчого судді.
Також, ч.3 ст.174 КПК визначено, що одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження прокурор скасовує арешт майна.
Наведене свідчить, що прийняття рішення про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження віднесено виключно до повноважень прокурора.
Наслідком зазначеного має бути відмова у задоволенні клопотання представника власника майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1