Справа № 761/3178/14-к
Провадження № 1-кс/761/1126/2014
Іменем України
03 лютого 2014 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
До Шевченківського районного суду м.Києва 31.01.2014 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що 05.06.2013 згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27.05.2013 у кримінальному провадженні № 32012110000000011 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.212, ч.1 ст.364 КК України проведено обшук у житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою - АДРЕСА_1 . При цьому вилучені речі, які прямо не зазначені у судовому рішенні. Зокрема, вилучені системні блоки; мобільні телефони; документи, які не є первинними фінансово-господарськими документами ТОВ «Компанія «Терра ПП Плюс», дозволу на вилучення вказаного майна слідчий суддя не давав.
Оскільки ОСОБА_4 або будь-якій іншій особі у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлялось, арешт майна, на думку заявника, є безпідставним.
У судовому засіданні представник власника майна пояснив, що йому невідомо, чи приймалось судове рішення про накладення арешту на вилучене майно, однак він припускає, що відповідне судове рішення має бути, оскільки це передбачено КПК.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК арешт на майно накладається за ухвалою слідчого судді.
Статтею 174 КПК України передбачено, що власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту.
Цією ж статтею визначено, що арешт може бути скасовано за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вказані процесуальні норми свідчать, що скасування арешту майна можливе за умови накладення такого арешту, який проводиться за рішенням слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій. Крім того, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.
Виходячи з зазначеної норми, на ініціатора клопотання покладається доведення перед судом факту накладення арешту на майно.
Однак заявник відповідне судове рішення суду не надав, що слідчим суддею розцінюється як його фактична відсутність.
На переконання слідчого судді, представник власника майна помилково ототожнив факт неповернення тимчасово вилученого майна з його арештом.
Можливість оскарження бездіяльності слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна передбачена іншою процесуальною нормою, ніж та, на яку послався заявник у своєму клопотанні.
Відсутність же рішення уповноваженого органу про арешт майна унеможливлює скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження, що має наслідком відмову у задоволенні клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1