печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5070/18-к
31 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 , підозрюваної: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , -
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні
№ 12013220540000400 від 31.01.2013 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначити останній заставу у розмірі 1000000000,00 гривень та у разі її внесення покласти на підозрювану наступні обов,язки: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у разі неможливості прибути у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не виїжджати за межі Київської області без дозволу прокурора; носити електронний засіб контролю. У випадку внесення підозрюваною застави заборонити їй спілкуватися зі свідками та підозрюваним у кримінальному провадженні, про яких їй стало відомо з матеріалів кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що Слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 за фактом створення злочинної організації ОСОБА_7 , а також вчинення протягом 2010 року по теперішній час у її складі тяжких, особливо тяжких та інших злочинів у паливно-енергетичному та банківському секторі економіки, сфері оподаткування та інших за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 209, ч. 4 ст. 212 КК України, зокрема стосовно заволодіння у складі злочинної організації грошових коштів, отриманих під час проведення закупівель самопідіймальних бурових установок (далі за текстом СПБУ) В312 та В319, у сумі більше 400 млн. дол. США.
Прокурор вказує, у вказаному кримінальному проваджені ОСОБА_6 підозрюється в участі у період з березня 2010 року по теперішній час у підконтрольній колишньому Президенту України ОСОБА_8 злочинній організації, вчиненні в її складі та у співучасті зі службовими та іншими особами умисного особливо тяжкого злочину проти державної власності, а саме - незаконному заволодінні чужим майном - грошовими коштами Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - ПАТ «ДАК «Чорноморнафтогаз») в сумі 3 232 169 107,08 грн., що заподіяло матеріальну шкоду цьому підприємству в особливо великому розмірі, складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, вчинених в особливо великому розмірі, повторно.
29.12.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 209, ч. 4 ст. 212 КК України. Того ж дня ОСОБА_6 була затримана в порядку ст. 208 КПК України у приміщенні Міжнародного аеропорту Бориспіль при спробі виїхати за межі України.
У судовому засіданні прокурори підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважають, що зібрані на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 209, ч. 4 ст. 212 КК України та наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вказані обставини, на думку прокурорів виправдовують тримання підозрюваної під вартою.
Підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно неї відсутні, клопотання прокурора не вмотивоване, вона не скоювала вказаний злочин, вона була затримана в аеропорту «Бориспіль» незаконно, до затримання вона не отримувала жодної повістки або виклику до Генеральної прокуратури України, вона не переховувалась від органів досудового розслідування. Крім того, вона розлучена, має трьох дітей, двоє з яких є малолітніми та мешкають з нею.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та взагалі проти обрання будь-якого запобіжного заходу, оскільки підозра є необґрунтованою, крім того, прокурором не доведено, що жоден з більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підозрювана має двох малолітніх дітей, які мешкають з нею. Дійсно підозрювана короткий час перебувала за кордоном, але ці поїздки пов,язані з її професійною діяльністю. Крім того, порушено право підозрюваної на захист.
Слідчий суддя вважає клопотання не підлягаючим задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим с т. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.ю176 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1/ до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі,якщо прокурором, крім наявності підстав , передбачених ст. 177 КПК України , буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов,язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2/ до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3\ до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п,яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4/ до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк понад п,ять років; 5/ до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк понад три роки; 6/ до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв,язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи /екстрадицію/ такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом 1Х КПК України або міжнародним договором, згода на обов,язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: 1/ переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2/ знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3/ незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4/ перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5/ вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати , що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України , слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов,язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1/ вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2/ тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3/ вік та стан здоров,я підозрюваного, обвинуваченого; 4/ міцність соціальних зв,язків підозрюваного, обвинуваченого в місті його постійного проживання , в тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5/ наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6/ репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7/ майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8/ наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9/ дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10/ наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11/ розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів клопотання вбачається, що підозрювана затримана 29 січня 2018 року /том 2 а.с.147/, повідомлення про підозру їй вручено 30 січня 2018 року / том 1 а.с. 113/. У судовому засіданні прокурор не навів жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При вирішенні питання при обранні запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги наявність доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі доведеності її вини; вік та стан її здоров,я; майновий стан; міцність соціальних зв,язків, що підозрювана має двох малолітніх дітей, є єдиним годувальником у сім,ї; що підозрювана має постійне місце проживання, місце роботи, має позитивну репутацію; що підозрювана не судима, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється ОСОБА_6 .
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять жодних доказів стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя бере до уваги дані щодо особи підозрюваного в їх сукупності, який позитивно характеризується, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: з 21:00 год. до 07:00 год. у межах строку досудового розслідування. У відповідності до ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається на виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з,являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов,язаних із виконанням покладених на неї зобов,язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про утримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідність строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строк ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21:00 год. до 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12013220540000400, до 29.03.2018.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , наступні обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) не виїжджати за межі Київської області без дозволу прокурора;
3) носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_6 для виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що, у разі невиконання покладених на неї обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: