Справа № 761/39088/14-к
Провадження № 1-кс/761/15655/2014
Іменем України
26 грудня 2014 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014100140000799, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Баймаки Білогірського району Хмельницької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у шлюбі, має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в м. Києві без постійного місця мешкання, зі слів судимий у 2013 році Солом'янським районним судом м. Києва за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва 26.12.2014 надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ ЛВ на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 25.12.2014 оголошено про підозру за ч.2 ст.187 КК України, яке вчинене за наступних обставин.
25 грудня 2014 року приблизно о 02.00 год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля підземного переходу до вул.Урицького, що на залізничному вокзалі станції Київ - Пасажирський, побачили раніше не знайомого ОСОБА_8 . В цей момент у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник злочинний намір, направлений на заволодіння майном останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підійшов ззаду до потерпілого та наніс один удар в область голови, від чого потерпілий втратив свідомість та впав на землю. Після чого ОСОБА_7 продовжив наносити удари руками в область тулуба потерпілого.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 з кишені штанів потерплого витягнув мобільний телефон марки «Самсунг GT-E1202i».
Злочинними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 368 грн.
У судовому засіданні прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що існують ризики того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка; іншим чином перешкоджати здійсненню розслідування.
Дана обставина, на думку сторони обвинувачення, свідчить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаному ризику.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування щодо підозрюваного такого заходу як тримання під вартою, вважаючи, що існують підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення вищевказаних осіб, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також визначений перелік ризиків, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення даних норм у їх зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення беззаперечного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Зокрема, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції. Обґрунтованою є підозра у вчиненні кримінального злочину, яка передбачає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом та зазначених слідчим ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Також підтверджується матеріалами клопотання ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 будь-якого легального джерела доходів підозрюваний не має.
Слідчий суддя не виключає, що підозрюваний може прийняти спроби незаконно вплинути на потерпілого та свідка у даному провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
На переконання слідчого судді, підозрюваний може вважатися не судимим, оскільки стороною обвинувачення не надано суду даних, які б дозволяли стверджувати протилежне.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.2 ст.187 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчим суддею приймаються до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. відсутність судимостей, наявність утриманців, сталі соціальні зв'язки.
Разом з тим, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ЛВ на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на Південно - Західній залізниці ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 21 лютого 2015 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1