Справа № 761/11947/13-к
Провадження № 1-кп/761/12/2014
Іменем України
14 травня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження № 12012000100000019 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 152 КК України, -
ОСОБА_7 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 17.05.2014.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності перебування обвинуваченого під вартою до спливу продовженого судом строку тримання такої особи під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважав за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки раніше встановлені ризики не зменшилися.
Обвинувачений ОСОБА_7 вважав, що відсутні підстави для продовження строку.
Захисник ОСОБА_6 не заперечувала проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною 1 даної статті.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_7 переховуватися від суду, колегія суддів вважає, що такі дії цілком можливі з огляду на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.
Крім того, продовжує існувати ризик того, що обвинувачений вчинить інше кримінальне правопорушення.
Даний висновок ґрунтується на тому, що інкримінований обвинуваченому злочин вчинений у період застосованого до ОСОБА_7 іспитового строку за вироком Нововолинського міського суду від 10.06.2011., що не виключає продовження обвинуваченим кримінально-караної діяльності.
У силу ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи застосовується у разі, коли ця особа обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
Санкцією ч.3 ст. 152 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на два місяці, тобто по 14 липня 2014 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1