Справа № 761/4157/14-к
Провадження № 1-кп/761/586/2014
Іменем України
11 грудня 2014 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42013110100000837, у якому гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 утримується під вартою, строк дії вказаного запобіжного заходу спливає 16.12.2014, що зобов'язує суд розглянути питання доцільності продовження тримання його під вартою.
У судовому засіданні прокурор вважала за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки ризики неправомірної процесуальної поведінки не зменшилися.
Потерпілий ОСОБА_10 погодився з думкою прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 заперечували проти продовження дії вказаного запобіжного заходу, просили застосувати до обвинуваченого домашній арешт, оскільки обвинувачений має низку захворювань, потребує медичної допомоги.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом відповідного запобіжного заходу. Вирішення судом вказаного питання здійснюється у порядку застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також визначений перелік ризиків, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення даних норм у їх зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить суд до висновку, що під час вирішення питання щодо продовження строку застосування запобіжного заходу оцінка наявних обставин має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Законним є арешт особи за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення з метою запобігти вчиненню нею іншого правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованою є підозра у вчиненні кримінального злочину, яка передбачає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що існує значна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, вчинить дії, спрямовані на ухилення від суду.
Суд також не виключає, що обвинувачений може прийняти заходи щодо перешкоджання кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, суд вважає доведеними обставини, передбачені ч.1 ст. 194 КПК.
При вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, суд на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності й інші обставини, у т.ч. вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим тощо.
Оцінка згідно з ст.178 КПК віку та стану здоров'я обвинуваченого, міцності його соціальних зв'язків у сукупністю з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, існуючими ризиками, пов'язаними з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводить суд до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд -
Продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, тобто по 11 лютого 2015 року включно.
Ухвала набирає законної сили із моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1