Справа № 761/2871/14-к
Провадження № 1-кс/761/976/2014
Іменем України
29 січня 2014 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №120131000100000459, за яким
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Борисполя Київської області, українець, громадянин України, який у шлюбі не перебуває, має вищу освіту, фізична особа - підприємець, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками ч. 2 ст.121, ч. 3 ст.296 КК України, -
До Шевченківського районного суду м.Києва 28.01.2014 надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою гр. ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 18.12.2013 гр. ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст.121, ч.3 ст.296 КК України, дані правопорушення вчинені за наступних обставин.
01.11.2009 у період часу з 02:00 год. до 04:00 год., коли ОСОБА_5 вийшов з приміщення розважального клубу «Саквояж» у м.Борисполі, він побачив, що на ділянці тротуару поруч з клубом ОСОБА_7 і двоє невстановлених досудовим слідством осіб наносять численні удари руками і ногами по різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_8 . ОСОБА_5 долучився до побиття ОСОБА_8 , тим самим грубо порушуючи громадський порядок, почав наносити останньому удари руками і ногами по голові і тулубу. Підозрюваний також чинив опір громадянам, які припиняли хуліганські дії.
В результаті спільного нанесення з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і двома невстановлених досудовим слідством особами потерпілому ОСОБА_8 великої кількості ударів останньому спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта від 24 лютого 2010 року № ЗЗд відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 03.02.2014, однак завершити досудове розслідування до вказаної дати неможливо, оскільки необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій.
Тому слідчий просив продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою з огляду на існуючі ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може перераховуватися від слідства та суду; може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого, сукупність вказаних ризиків свідчить, що до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований єдиний запобіжний захід - тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що відсутні докази вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України, оскільки висновки первісної судово-медичної експертизи щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого спростовані повторною комплексною судово-медичною експертизою. Зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є лише припущенням слідчого та матеріалами кримінального провадження не підтверджуються. Зокрема, підозрюваний під час досудового слідства близько двох років перебував на підписці про невиїзд, однак від явки до слідчого та суду не ухилявся; будь-якого тиску ні на потерпілого, ні на свідків не здійснював; інших правопорушень не вчиняв.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК підставою для продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною 1 даної статті.
Вирішуючи питання обґрунтованості висунутої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя виходить з того, що оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
На переконання суду, підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.3 ст.296 КК України є обґрунтованою, оскільки підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
У силу ст.242 КПК проведення експертизи є обов'язковим для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 24.02.2010 № ЗЗд потерпілому завдані тяжкі тілесні ушкодження.
У той же час, як витікає з висновку повторної комплексної судово-медичної експертизи від 22.10.2013 № 120-2013/о отримані ОСОБА_8 ушкодження є ушкодженнями середньої тяжкості.
Для усунення вказаної суперечності слідчим призначена повторна комплексна судово-медична експертиза.
Дана обставина свідчить, що на момент оголошення ОСОБА_5 підозри за ч.2 ст.121 КК України фактично не встановлена тяжкість тілесних ушкоджень.
Наведене приводить до висновку, що підозра за ч.2 ст.121 КК не ґрунтується на допустимих доказах, тобто є необґрунтованою.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може застосовуватись лише у разі, коли така особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч.3 ст.296 КК за вчинення даного злочину встановлене покарання у виді позбавлення волі до п'яти років.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою з поміж іншого є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
За матеріалами клопотання кримінальна справа за ч.2 ст.296 КК України щодо ОСОБА_5 порушена - 17.01.2010, за ч.2 ст.121 КК - 29.12.2010
Згідно з вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2012 ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.121, ч.3 ст.296 КК України до 7 років позбавлення волі, запобіжний захід змінений з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Дана обставина свідчить, що протягом близько трьох років ОСОБА_5 , перебуваючи на підписці про невиїзд, не переховувався від органів досудового розслідування, не вчиняв інших кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про існування передбаченого кримінальним процесуальним законом ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного сприйняти дії щодо незаконного тиску на свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі встановлення його вини за ч.2 ст.121 КК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним наявність одного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на який вказує слідчий.
Обставини вчинення підозрюваним інкримінованого правопорушення, дані про його особу, приводять суд до переконання, що доводи слідчого про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не є переконливими.
Відповідно до ст.194 КПК, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу будуть доведені наявність обґрунтованої підозри та хоча би одного з передбачених ст.177 КПК ризиків, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні.
Сукупність зазначеного приводить до висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- цілодобово не залишати місце свого проживання - приміщення будинку АДРЕСА_1 ;
- прибувати до старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_11 , прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_3 , слідчого судді, суду за першою вимогою.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган внутрішніх справ за місцем проживання гр. ОСОБА_5 .
Строк дії даної ухвали встановити по 29 березня 2014 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м.Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1