Справа № 761/11427/14-к
Провадження № 1-кс/761/4365/2014
Іменем України
30 квітня 2014 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , участь якого забезпечення шляхом відеоконференцзв'язку з Київським слідчим ізолятором, старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву гр. ОСОБА_3 про відвід слідчого, -
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява гр. ОСОБА_3 про відвід старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_4 .
На обґрунтування заяви зазначено, що слідчим ОСОБА_4 проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201311000000096, у якому 30.08.2013 слідчим складений обвинувальний акт, матеріали спрямовані до Дніпровського районного суду м.Києва.
Ухвалою колегії суддів Дніпровського районного суду м.Києва обвинувальний акт повернутий прокурору на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК.
30.10.2013 зазначеним слідчим знову складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № №1201311000000096, який направлений до суду.
Однак ухвалою колегії суддів Дніпровського районного суду м.Києва від 14.11.2013 обвинувальний акт знову повернутий прокурору у зв'язку з невідповідністю вказаного документа вимогам КПК.
Слідчим ОСОБА_4 14.02.2014 у зазначеному кримінальному провадженні складений обвинувальний акт, який спрямований до суду.
Ухвалою колегії суддів Дніпровського районного суду м.Києва від 07.04.2014 на підставі п.3.ч.3.ст.214 КПК обвинувальний акт в черговий раз повернутий прокурору.
Під час перебігу вказаних подій, гр. ОСОБА_3 до прокуратури Голосіївського району м.Києва подана заява про вчинення слідчим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яка внесена до ЄРДР за №42013110010000554 та розпочато розслідування за ч.1 ст.365 КК України.
Після закриття 26.09.2013 слідчим прокуратури Голосіївського району м.Києва провадження №42013110010000554 заявник оскаржив його до слідчого судді Голосіївського райсуду м.Києва.
Ухвалою від 11.04.2014 його скарга задоволена, постанова про закриття провадження скасована.
На думку гр. ОСОБА_3 , вищенаведене викликає сумніви у неупередженості слідчого ОСОБА_4 , тому наявні підстави для його відводу.
У судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні заяви з наведених у ній підстав, повідомив суду, що ухвала суду від 11.04.2014 оскаржена в апеляційному порядку.
Слідчий ОСОБА_4 пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201311000000096, яке ним розслідувалося, закінчено 06.08.2013. З вказаного часу будь-які слідчі дії у даному провадженні не здійснювалися, ним усувалися лише технічні недоліки обвинувального акту. Останнє повернення обвинувального акту сталося внаслідок невручення копії обвинувального акту захиснику. Крім того, на його думку, відсутній предмет судового розгляду, оскільки рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору чинності не набрало, обвинувальний акт направлений до апеляційної інстанції, тобто він не має доступу до вказаного документу.
Слідчий суддя, заслухавши заявника, слідчого, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.77 КПК України, на яку, як на підставу своєї заяви, посилається ОСОБА_3 , слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають сумніви в його неупередженості.
Зазначена норма, не обмеживши можливість відводу слідчого лише стадією досудового розслідування, тим самим допускає усунення слідчого від участі у кримінальному провадженні також і після закінчення розслідування, тобто на стадії складання обвинувального акту.
Водночас, пояснення учасників судового розгляду свідчать, що на день розгляду заяви про відвід ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 07.04.2014 не набрала законної сили через її оскарження до Апеляційного суду м.Києва.
Отже, досудове розслідування завершено, складений слідчим ОСОБА_4 обвинувальний акт спрямований до суду, і за станом на 30.04.2014 слідчому не повертався.
Вказане свідчить про неможливість усунення слідчого від кримінального провадження, по якому розслідування ним не проводиться.
Сумніви підозрюваного у об'єктивності слідчого ґрунтуються на тому, що останнім раніше у кримінальній справі приймались рішення, які, на думку заявника, не відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства.
На переконання слідчого судді, не є тотожними та не збігаються за своїм правовим змістом особиста зацікавленість та неупередженість, про які йдеться у статті 77 КПК України, з допущеними на стадії досудового розслідування процесуальними порушеннями.
Зазначене у сукупністю з відсутністю даних про повідомлення про підозру слідчого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних з розслідуванням кримінальної справи стосовно заявника ОСОБА_3 , підтверджує висновок про відсутність у діях слідчого ознак особистої зацікавленості або упередженості у даному кримінальному провадженні.
Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.77, 80, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні заяви гр. ОСОБА_3 про відвід старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №1201311000000096 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1